View Single Post
Старий 10-03-2006, 11:33   #110
Platon
Писатель
 
Platon's Avatar
 
Реєстрація: Sep 2005
Повідомлення: 217
За замовчуванням

Виктор Андреевич (тм) сидел в своем президентском кабинете и выходил из моды.


Под окнами больше не горланили пикетчики, к лицу совсем не шел оранжевый цвет, от слова "революция" усиливалось отравление диоксином. Вместе с ним из моды выходил министр внутренних дел Юрий Витальевич Луценко. Остальные держались на гранях.
- Любі друзі, - стривожено проголосив Віктор Андрійовичтм. - Мене хтось сглазив.

- Пискун... Больше некому, - предположил государственный секретарь Александр Алексеевич Зинченко.

- Як це так - більше нікому? У нас шо, мор по країні пішов? У нас тридцять сім мільйонів виборців! - образився Віктор Андрійовичтм. - І той... діти...

- Как скажете, - легко согласился Александр Алексеевич. Он вообще легко на все соглашался. - Только, ради Бога, не волнуйтесь.... Вы ж у нас отец нации. Вас каждый сглазить может...

- Та і я кажу... Кожний... Кожний так і норовить! А деякі, Сашко, ти не повіриш, ще й ті... листи....всякі похабські...І той... Роздруковують і цитують!

- Там де ви поздоровляєте Туркменбаши з довічним обранням на посаду..., - участливо спросил вице-премьер по гуманитарным вопросам Николай Владимирович Томенко

- Та ні! Там де той... донецький Васильєв пише, шо він мене не боїться. Хай він свою Наташу не боїться, як я Юлю! А себе я і сам не боюся! Знайшов, чим піддіти...

- Та вас ніхто не боїться, - заспокоїв президента откуда ни возьмись появившийся секретарь СНБОУ Петр Алексеевич Порошенко.

- А чого це? - образився Віктор Андрійовичтм і подивився на себе у дзеркало. Дзеркало виявилося тижневиком и сказало: "Неча на нас пенять, коли рожа крива!". "Сами вы - мостовые!" - огрызнулся Виктор Андреевичтм и вздохнул. - А може мені той...? Пам’ятник собі замовити...

- Нерукотворный? - уточнил Александр Алексеевич, записывая себе в блокнот.

- І яким же це місцем його зроблять? - зацікавився Віктор Андрійовичтм і раптом весь почервонів. - Шо ви це собі дозволяєте? Ви як з Президентом розмовляєте?!

Николай Владимирович Томенко на всякий случай начал бурно и продолжительно аплодировать.

- Нерукотворный! Это пусть себе Пушкин нерукотворный ставит! У нас, слава Богу, руки еще не отсохли! - продовжував сердитись Віктор Андрійовичтм.

- А?! Шо?! Хто?! - подал голос загрустивший Юрий Витальевич. - Новітні дані? Українські історики знову дали фору правоохоронцям? Зі Львівського архіву викрали дані про те, шо у Пушкіна отсохли руки? І шо? І як він писав? Як Маресьєв - ногами, чи як?

- Ти б краще поцікавився, навіщо ці дані Януковичу! - отрезал Петр Алексеевич Порошенко. - Я не виключаю, шо він тепер привласнить всі вірші класика! Оце злочин віку...

- Любі друзі, - пом’якшав Віктор Андрійовичтм. - А більш нічого такого...ну, такого важливого, цінного та невідомого зі Львівського архіву не пропало ще? Із сумнівним авторством? Камасутра чи, якщо повезе, Євангеліє від ... від самі знаєте кого?

- А оце і називається "нерукотворный"! - ображено пояснив Олександр Олексійович. - І саме це я і хотів вам запропонувати!

- А ще - геть рекламу табаку та алкоголю з телебачення. І тих - калорійних солодощів типа конфетів! - предложил Николай Владимирович.

- И декрет о запрете матюгов! - ударом на удар ответил Петр Алексеевич.

- І іноземних авто, бо мій мопедік дуже ображається! - скромно запропонував Юрій Віталійович.

- А якщо у Львівському архіві ані Камасутри, ані того Євангелія від того..., - занервував Віктор Андрійовичтм. Ідея про пам’ятник прийшлася йому до душі.

- Тоді скажемо, шо їх вже вкрали з Донецького. І доведемо, шо вкрав їх Колесніков... разом з акціями Білого лебедя..., - захлопав у долоні Юрій Віталійович.

Буря аплодисментів від Томенка-Луценка погрожувала перерости у шквал. Віктор Андрійовичтм задоволено посміхнувся, але все ж занепокоївся і запитав:

- Вкрав? А як же я?! І шо це получиться? Получиться, шо у нього смаки і уподобання ширші, ніж у мене? І Камасутра, і птахи-лебеді, і Європейський суд, і адвокат, як у Гонгадзе.

Виктор Андреевичтм тяжело вздохнул:

- Може мені той... у опозицію знову піти? І шоб злочинний режим кинув мене за ґрати? А? Це ж надасть мені рейтингу?

- Куме, тебе точно хтось сглазив, - строго сказал Петр Алексеевич Порошенко. - У нас же все розписане: якщо в тюрму, то це Юля. У неї і речі вже складені. Вона їх завжди з собою носить. И вообще..., - сладко размечтался Петр Алексеевич.

- Та да, Вікторе Андрійовичу, шо вам дався цей пам’ятник? Його ж і ставити ніде, - не прекращая аплодировать сказал Николай Владимирович Томенко.

- Як це - ніде? - возмутился Юрий Витальевич, тоже хлопая в ладоши. - А кладбище?

В кабинете повисла нехорошая пауза.

- Я не той... Я мав на увазі кладбище для бандитів. Їм же тільки на початку тюрми, а насамкінець - кладбище...А на ньому - пам’ятник, - лукаво улыбнулся Юрий Витальевич Луценко.

- А шо, хлопці, хтось із вас збирається померти? - радостно спросила премьер-министр Украины Юлия Владимирова Тимошенко, заходя в президентский кабинет. - Не раджу. До вступу у Світову організацію торгівлі це недоцільно.

Юлия Владимировна одернула юбку, поправила косу и положила на стол триста метров рельсов.

- А де шпалы? - строго спросил Виктор Андреевичтм.

- А вам зачем? - ответила Юлия Владимировна. - Вы же не Анна Каренина...

- Да? Значить, Анна Ярославна Каренина - это не я?! Значит, памятник на французской земле опять не мне? А кому? - расстроился Виктор Андреевичтм.

Историк по специальности Николай Владимирович Томенко продолжал аплодировать.

- Оскільки наш Гебельс, як завжди, нічого не знає, то спитаємо у Ширака! - заспокоїв Петро Олексійович Порошенко.

- Строго спитаємо! Нехай відповість за убиту Європейську Конституцію! І за провальний самміт! Нехай держить суд від всього прогресивного українського людства! - розійшовся Віктор Андрійовичтм.

- Бандитам - тюрми! - вигукнув Юрій Віталійович. - Самміту - цвинтар! Конституції - похорон.

- Любі друзі, оцей останній лозунг видається мені дуже і дуже плідним... А вам як?

- А-а-а-а! - нечеловеческим голосом закричал Петр Алексеевич.

- А-а-а-а-а-а! - поддержал его еще более нечеловеческим голосом Александр Алексеевич.

- Ой, - пискнул и заглох мопедик с Юрием Витальевичем.

Юлия Владимировна уронила на них триста метров рельсов. Николай Владимирович продолжал аплодировать.

Виктор Андреевичтм смотрел в окно и в шутке участия не принял. Он снова выходил из моды.

Было лето.

КИД предупреждает:

Любые совпадения имен, отчеств, фамилий, сюжетов, слов и ситуаций в эпизодах серии "Виктор Андреевичтм" являются случайными и никакого отношения к реальной жизни и реальным персонажам не имеют.


КИД
Platon не на форумі   Reply With Quote