Любимые стихи - Сторінка 76

Маленьке біляве стерво · 06-04-2007, 16:55

Ангел - Хранитель

Автор предпочел не называться...

За спрагу щастя на вустах ,
За перші нерішучі кроки,
За те, що доля непроста -
Спасибі. Ангел ясноокий!

За шал під зоряним дощем,
За те, що в снах до Тебе лину
І за терпкий душевний щем -
Спасибі, Ангеле єдиний!

За те, що вірим - Я і Ти
І за святу сльозу пролиту,
І що не спалені мости -
Спасибі, Ангеле Хранитель!

За грози літньої пори,
За поруч пройдені дороги,
За сміх дзвінкої дітвори -
Спасибі. Ангел Перемоги !!!

За порятунок від суми,
За непокриті снігом скроні,
За те, що в потязі зими
В Моїх руках - Твої долоні.

krasavchuk · 09-04-2007, 00:49

Не осуждай... Чтоб ближних быть судьею,
Спроси у совести, - ты сам то лучше ль их?
О брат, кто точно чист душою,
Тот благ к погрешностям других!

Не осуждай! н люди злы душою,
А жизнь людей бывает часто зла,
Сперва узнай, какою их стезею
Она к погибели вела.

Не осуждай! Дерзнёшь ли поручиться,
Что ты пристрастием не будешь уличен?
Не осуждай! Ты можешь ошибиться.
Не осуждай! - Не будешь осуждён.

[SunnY] · 09-04-2007, 00:51

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку -
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою тишу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію, забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку

A$'NooP · 09-04-2007, 01:10

Иди к черту, дорогая!

Я искать тебя не буду.

Мне совсем менять не в радость

На чуму свою простуду.

Называй меня безумным,

Докой до бесчестных дел...

Это правда! В конце строчки

Многоточье и пробел.

Mentha_piperita · 09-04-2007, 14:40

Цитата:

Повідомлення від A$'NooP

Иди к черту, дорогая!

Я искать тебя не буду.

Мне совсем менять не в радость

На чуму свою простуду.

Называй меня безумным,

Докой до бесчестных дел...

Это правда! В конце строчки

Многоточье и пробел.

krasavchuk · 11-04-2007, 16:59

Если град зашумит дождем,
Если грохнет шрапнелью гром,
Все равно я приду на свиданье,
Будь хоть сто непогод кругом.

Если зло затрещит мороз,
И завоет метель, как пес,
Все равно я приду на свиданье,
Хоть меня застуди до слез.

Если станет сердится мать,
И отец не будет пускать,
Все равно я приду на свиданье,
Что бы ни было - можешь ждать.

Если сплетня хлестнет, ну что ж,
Не швырнет меня подлость в дрожь.
Все равно я приду на свиданье,
Не поверя в навет и ложь.

Если я попаду в беду,
Если буду почти в бреду,
Все равно я приду. Ты слышишь?
Добреду, доползу.....дойду!

Ну а если пропал мой след,
И пришел без меня рассвет,
Я прошу: не сердись, не надо!
Знай, что просто меня уже нет...

STARDJ · 14-04-2007, 11:19

Коли ти сидиш і дивишся на зорі
Коли твої думки пірнають,як хвилі в морі
Коли твої мріїї тануть, як лід
Прийди до мене, мій світ....

Коли ти сидиш і дивишся у небо
Коли в твоїх очах кохання не треба
Коли твоє серце палає, горить
прийди до мене мила, у цю мить....

Коли твої кораблі летять у ві сні
Коли твої губи палають, такі м"які
Коли ти кажеш йому-Люблю
Тоді твоє серце відкрито вогню...

Коли твої очі випромінюють світло ночі
Коли твої вії чарівні, як мріїї
Коли твоє тіло розкаже, прошепоче
Я піду з тобою куди захочеш....

American Idiot · 16-04-2007, 23:05

Ласкаво просимо до цього світу
Світу, де все летить за вітром.
Де у кожного з людей свої потреби,
І твоя самотність нікому не треба.

Ніхто тут навіть близькому не довіряє
Сусідському горю ніколи не співчуває.
Стало нормою через їнших переступати,
А поганим тоном - добре слівце сказати.

Ласкаво просимо у наше місто,
Тут знову вже не буде чисто.
Ніколи. Прибирати марно.
Давай, кидай в мене сміття своє безкарно.

Це місто, де давно усе пропахло хлором,
А багаті з бідними різняться лиш забором.
У ньому навіть бомж п'є Кока-Колу,
А парк розваг не в центрі , а навколо.

Прошу познайомитись із нашим людом
Всі кинуться здороваться, як треба буде
З'їдять із потрохами. А з десертом,
Покінчять з ще живим же вашим серцем.

Запрошуємо познайомитись зі світом клонів
Відбитки пальців - і.д. номера мільйонів.
Їм заборонено помріяти, літати,
Але дозволено (за розкладом) кохати.
.
Нарешті радо познайомтеся зі мною,
З маріалялькою сто тисяч дев'яносто черговою.
Я повно однаковий. Я такий як інші,
Окрім хіба-що пишу дурнуваті вірші.

Не лідер я, у всьому я ніяк не кращий,
Не другий навіть. Погляд мій пропащий
Боїться нишком глянуть на зірки,
Не зашпоркнуться щоб і ніс не натовкти.

Ласкаво просимо у це гидке життя
Де мрієш лиш пірнуть у забуття
Щоб цього всього в голові не було чути,
При розкладанні інших щоб не бути.

Ми кожен новій день встаєм і вірим,
Що хтось за нас розвяже і простить із миром.
Хоч кожен розуміє з нас і точно знає:
Чудес на цій планеті не буває...
І це лякає.

зак. 20 червня 2005

Зак

Жабурка · 16-04-2007, 23:12

Цитата:

Повідомлення від American Idiot

Ласкаво просимо до цього світу
Світу, де все летить за вітром.
Де у кожного з людей свої потреби,
І твоя самотність нікому не треба.

Ніхто тут навіть близькому не довіряє
Сусідському горю ніколи не співчуває.
Стало нормою через їнших переступати,
А поганим тоном - добре слівце сказати.

Ласкаво просимо у наше місто,
Тут знову вже не буде чисто.
Ніколи. Прибирати марно.
Давай, кидай в мене сміття своє безкарно.

Це місто, де давно усе пропахло хлором,
А багаті з бідними різняться лиш забором.
У ньому навіть бомж п'є Кока-Колу,
А парк розваг не в центрі , а навколо.

Прошу познайомитись із нашим людом
Всі кинуться здороваться, як треба буде
З'їдять із потрохами. А з десертом,
Покінчять з ще живим же вашим серцем.

Запрошуємо познайомитись зі світом клонів
Відбитки пальців - і.д. номера мільйонів.
Їм заборонено помріяти, літати,
Але дозволено (за розкладом) кохати.
.
Нарешті радо познайомтеся зі мною,
З маріалялькою сто тисяч дев'яносто черговою.
Я повно однаковий. Я такий як інші,
Окрім хіба-що пишу дурнуваті вірші.

Не лідер я, у всьому я ніяк не кращий,
Не другий навіть. Погляд мій пропащий
Боїться нишком глянуть на зірки,
Не зашпоркнуться щоб і ніс не натовкти.

Ласкаво просимо у це гидке життя
Де мрієш лиш пірнуть у забуття
Щоб цього всього в голові не було чути,
При розкладанні інших щоб не бути.

Ми кожен новій день встаєм і вірим,
Що хтось за нас розвяже і простить із миром.
Хоч кожен розуміє з нас і точно знає:
Чудес на цій планеті не буває...
І це лякає.

зак. 20 червня 2005

Зак

дуже сподобалось...гірка правда про ляльок на ниточках своїх стереотипів,правил...

Лосёнок · 24-04-2007, 12:04

Виктор Робертович Цой

ПОРА

Чтение книг - полезная вещь,
Но опасная, как динамит,
Я не помню, сколько мне было лет,
Когда я принял это на вид,
Мне скучно смотреть сегодня кино,
Кино уже было вчера.
И как каждый день ждет свою ночь -
Я жду свое слово - Пора!
Пора открывать двери,
Пора зажигать свет,
Пора уходить прочь,
Пора!
Я не знаю, как бы я жил,
Если бы я жил один,
Осень - это просто красивая клетка,
Но в ней я уже, кажется, был,
И я прожил там свои сорок дней,
И сегодня уже не вчера,
Я ухожу, оставляя листок
С единственным словом - Пора!
Пора открывать двери,
Пора зажигать свет,
Пора уходить прочь,
Пора!

06-04-2007, 16:55	#751
Маленьке біляве стерво Гигант мысли Реєстрація: Mar 2007 Адреса: Location, Location, Location Повідомлення: 931	Ангел - Хранитель Автор предпочел не называться... За спрагу щастя на вустах , За перші нерішучі кроки, За те, що доля непроста - Спасибі. Ангел ясноокий! За шал під зоряним дощем, За те, що в снах до Тебе лину І за терпкий душевний щем - Спасибі, Ангеле єдиний! За те, що вірим - Я і Ти І за святу сльозу пролиту, І що не спалені мости - Спасибі, Ангеле Хранитель! За грози літньої пори, За поруч пройдені дороги, За сміх дзвінкої дітвори - Спасибі. Ангел Перемоги !!! За порятунок від суми, За непокриті снігом скроні, За те, що в потязі зими В Моїх руках - Твої долоні. __________________ http://mashavasilieva.livejournal.com/

09-04-2007, 00:51	#753
[SunnY] Читатель Реєстрація: Oct 2006 Адреса: Десь зовсім поруч... Повідомлення: 104	Коли до губ твоїх лишається півподиху, Коли до губ твоїх лишається півкроку - Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко. Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, Той шепіт мою тишу синьо крає. І забуваю я, що вмію дихати, І що ходити вмію, забуваю. А чорний птах повік твоїх здіймається І впевненість мою кудись відмає. Неступленим півкроку залишається, Півподиху у горлі застряває. Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко, Але до губ твоїх лишається півподиху, До губ твоїх лишається півкроку __________________ "...A single act of carelessness leads to eternal loss of beauty..." (с) "Перламутрове порно"

09-04-2007, 01:10	#754
A$'NooP Гигант мысли Реєстрація: Jul 2006 Адреса: http://vk.com/real_beatz_no_dead Повідомлення: 1,125	Иди к черту, дорогая! Я искать тебя не буду. Мне совсем менять не в радость На чуму свою простуду. Называй меня безумным, Докой до бесчестных дел... Это правда! В конце строчки Многоточье и пробел. __________________ ▬▬▬▬▬▬▬▬▬ REAL BEATZ NO DEAD prod.▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬ Рэп/хип-хоп биты по доступным ценам! Большой выбор,частое обновление! Присоединяйся к Нам!

16-04-2007, 23:05	#758
American Idiot Ветеран Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Не там, де хотілося б... Повідомлення: 1,955	Ласкаво просимо до цього світу Світу, де все летить за вітром. Де у кожного з людей свої потреби, І твоя самотність нікому не треба. Ніхто тут навіть близькому не довіряє Сусідському горю ніколи не співчуває. Стало нормою через їнших переступати, А поганим тоном - добре слівце сказати. Ласкаво просимо у наше місто, Тут знову вже не буде чисто. Ніколи. Прибирати марно. Давай, кидай в мене сміття своє безкарно. Це місто, де давно усе пропахло хлором, А багаті з бідними різняться лиш забором. У ньому навіть бомж п'є Кока-Колу, А парк розваг не в центрі , а навколо. Прошу познайомитись із нашим людом Всі кинуться здороваться, як треба буде З'їдять із потрохами. А з десертом, Покінчять з ще живим же вашим серцем. Запрошуємо познайомитись зі світом клонів Відбитки пальців - і.д. номера мільйонів. Їм заборонено помріяти, літати, Але дозволено (за розкладом) кохати. . Нарешті радо познайомтеся зі мною, З маріалялькою сто тисяч дев'яносто черговою. Я повно однаковий. Я такий як інші, Окрім хіба-що пишу дурнуваті вірші. Не лідер я, у всьому я ніяк не кращий, Не другий навіть. Погляд мій пропащий Боїться нишком глянуть на зірки, Не зашпоркнуться щоб і ніс не натовкти. Ласкаво просимо у це гидке життя Де мрієш лиш пірнуть у забуття Щоб цього всього в голові не було чути, При розкладанні інших щоб не бути. Ми кожен новій день встаєм і вірим, Що хтось за нас розвяже і простить із миром. Хоч кожен розуміє з нас і точно знає: Чудес на цій планеті не буває... І це лякає. зак. 20 червня 2005 Зак __________________ Слушай панк (с). Иди побрейся... blink -①⑧②

09-04-2007, 00:49	#752
krasavchuk Banned Реєстрація: Jul 2006 Повідомлення: 6	Не осуждай... Чтоб ближних быть судьею, Спроси у совести, - ты сам то лучше ль их? О брат, кто точно чист душою, Тот благ к погрешностям других! Не осуждай! н люди злы душою, А жизнь людей бывает часто зла, Сперва узнай, какою их стезею Она к погибели вела. Не осуждай! Дерзнёшь ли поручиться, Что ты пристрастием не будешь уличен? Не осуждай! Ты можешь ошибиться. Не осуждай! - Не будешь осуждён.

11-04-2007, 16:59	#756
krasavchuk Banned Реєстрація: Jul 2006 Повідомлення: 6	Если град зашумит дождем, Если грохнет шрапнелью гром, Все равно я приду на свиданье, Будь хоть сто непогод кругом. Если зло затрещит мороз, И завоет метель, как пес, Все равно я приду на свиданье, Хоть меня застуди до слез. Если станет сердится мать, И отец не будет пускать, Все равно я приду на свиданье, Что бы ни было - можешь ждать. Если сплетня хлестнет, ну что ж, Не швырнет меня подлость в дрожь. Все равно я приду на свиданье, Не поверя в навет и ложь. Если я попаду в беду, Если буду почти в бреду, Все равно я приду. Ты слышишь? Добреду, доползу.....дойду! Ну а если пропал мой след, И пришел без меня рассвет, Я прошу: не сердись, не надо! Знай, что просто меня уже нет...

14-04-2007, 11:19	#757
STARDJ Писатель Реєстрація: Apr 2007 Повідомлення: 223	Коли ти сидиш і дивишся на зорі Коли твої думки пірнають,як хвилі в морі Коли твої мріїї тануть, як лід Прийди до мене, мій світ.... Коли ти сидиш і дивишся у небо Коли в твоїх очах кохання не треба Коли твоє серце палає, горить прийди до мене мила, у цю мить.... Коли твої кораблі летять у ві сні Коли твої губи палають, такі м"які Коли ти кажеш йому-Люблю Тоді твоє серце відкрито вогню... Коли твої очі випромінюють світло ночі Коли твої вії чарівні, як мріїї Коли твоє тіло розкаже, прошепоче Я піду з тобою куди захочеш....

24-04-2007, 12:04	#760
Лосёнок Гигант мысли Реєстрація: Jul 2006 Адреса: в поисках УбеЙсебна Повідомлення: 733	Виктор Робертович Цой ПОРА Чтение книг - полезная вещь, Но опасная, как динамит, Я не помню, сколько мне было лет, Когда я принял это на вид, Мне скучно смотреть сегодня кино, Кино уже было вчера. И как каждый день ждет свою ночь - Я жду свое слово - Пора! Пора открывать двери, Пора зажигать свет, Пора уходить прочь, Пора! Я не знаю, как бы я жил, Если бы я жил один, Осень - это просто красивая клетка, Но в ней я уже, кажется, был, И я прожил там свои сорок дней, И сегодня уже не вчера, Я ухожу, оставляя листок С единственным словом - Пора! Пора открывать двери, Пора зажигать свет, Пора уходить прочь, Пора!