Любимые стихи

[Аврора]

Повідомлення від Mальвина

Так сонячно-ясно довкола,
і тануть хмаринки вгорі.
До школи, до школи, до школи
сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
барець променіє з дібров.
До книги, до книги, до книги
душа поривається знов.
Дозріли калинові гронця,
над ними ясніє блакить.
До сонця, до сонця, до сонця,
як спів, наша мрія летить.
Відколи, скажіть нам, відколи
цей вересень з нами рідня?
До школи, до школи, до школи
ведуть нас дороги щодня.

Мальвина, как прозаично!!! Про школу!

[$n@ke]

Стоит под горкою трактир
И как-то вечерком,
Туда один мужык с луны
Надев парадные штаны
Спустился за пивком...

Адальше писать впадло

[Mальвина]

У великій книзі на столі
прочитала по складах Марина:
"Найдорожча всюди на землі
золота хвилина".
Ось Марина в матері пита:
Що таке хвилина золота?
Мама доню ніжно цілувала,
усміхнулась і отак сказала:
-- Із хвилинок золотих, дитя,
все людське складається життя.
А тому їх марнувать не треба:
за хвилину хтось злетить у небо,
хтось ялинку чи кленок посадить,
щось корисне другові порадить.
І від цього на душі приємно,
бо живеш на світі недаремно.
Тож і ти, як виростеш, в житті
не марнуй хвилини золоті.

[krasavchuk]

добро и зло в душе горело
сражаясь в битве вековой
и все что незабвенно тлело
вело бесстрашный вечный бой

ведя свой выбор тяжкий, вечный
хотела лучшего душа
ей быть, увы, не безупречной
и быть, увы, не без греха

но изначально есть стремленье
к всему прекрасному, к любви
к добру имея вдохновенье
увы, не все осуществим

и суета нам режет крылья
нашей душе, мол, не пари
не все затеи станут былью
ведь не подвластно время им

и что нам сделано плохого
мы помним - не забыть все то
но каждый раз забыть готовы
все доброе, что нам дано

[Mальвина]

Дружба з книгою -- це свято,
не було б його у нас,
ми не знали б так багато
про новий і давній час...
Книги дружать з дітворою,
полюби їх у житті --
і улюблені герої
будуть друзями в путі.
Сторінки книжок завітних
всіх нас доброго навчать --
працювати, і учитись,
і Вітчизну шанувать.

[krasavchuk]

Як пощастило дівчинці в сімнадцять,
В сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вищенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
Що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємністю:
Хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
А вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

[CodeGrinder]

В сердце моем поселилась печаль,
Душу мою угнетая.
Перед глазами - незримая даль,
И я в нее убегаю...

Мысли мои далеки от меня,
Как птицы они улетают.
Серою тучею в небе паря,
Меня за собой увлекают...

и че за настроение...

[Аврора]

Просто так (пародия на стих моего собственного сочинения. запатентовано.)

Ты бесился просто так,
И больно делал тоже просто так,
Ушел ты от меня опять же просто так
Да всё ты делал просто так!!
***
Когда ушел,я вслед тебе смотрела,
А после просто тупо заревела.
Я поклялась,что я уйду оттуда,
Где услышу слово "Просто так."
***
И поняла, что просто так ревела,
И поняла, что многого хотела,
Ведь тебя около себя удержать
Не сможет твоя родная мать.

Я знаю, паршиво. Но это "паршиво" от души.

[WwaazZzaapP]

Повідомлення від Аврора

Просто так (пародия на стих моего собственного сочинения. запатентовано.)
Я знаю, паршиво. Но это "паршиво" от души.

уууу

спасибо!

[Аврора]

Повідомлення від WwaazZzaapP

уууу

спасибо!

За что спасибо?