Любимые стихи - Сторінка 38

Vdovy · 29-07-2006, 12:17

Якби тобi, Тарасе, нинi
пiти по неньцi Українi
з Батурина до Бережан,
гадав би всю дорогу: де я?
Це рiдний край чи Iудея,
i це Днiпро чи Iордан?

Такого б, батьку, наливився,
що не один би “Сон” приснився,
якби ти iз могили встав.
Побачив би, що в нашiй хатi
свої є Юди та Пiлати,
немає в нiй лише Христа.

Святих апостолiв немає,
а Понтiй руки умиває
та знов не чинить перешкод,
бо бачить: можна розiп’яти,
аби в кишенях срiбло мати,
як не Христа, то хоч народ.

Vdovy · 29-07-2006, 12:18

Були честь i слава красна
запорiзькiй булавi,
i свiтився розум ясний
у гетьманськiй головi.

Силу дужої правицi
знали всi лихi краї.
Де ж ви, нинiшнi Хмельницькi,
Сагайдачнi, Нечаї?

Де мужi сьогоднi в нiмбi
мудрих, здатних до керма?
На державному Олiмпi,
бачить бог, таких нема.

У сумнi важкi хвилини,
в потривоженi роки
наплодились в Українi
тать, хапуги, хижаки.

То ж свята зiв’яла сила,
бо впродовж отих рокiв,
земле рiдна, ти родила
i ростила байстрюкiв.

Перевiвся дух козацький,
вмовкла криця. В словi - свист.
Нинi правнук гайдамацький
запозичив в Юди хист.

Має жадобу до влади
й за пiвкопи срiблякiв
не Христа продав, а зрадив
всi надiї землякiв.

Vdovy · 29-07-2006, 12:18

Є в вiчному Єрусалимi
стiна плачу, стiна молiнь,
в нiй муки втiленi незримi
нещасних сотень поколiнь.

Вклоняюсь низько тiй святинi,
та слiз немає, я мовчу.
Не було в рiднiй Українi
стiни одвiчного плачу.

В нас сльози давнi i недавнi
текли потоками, в яких
i стiни, й символи державнi
розвалювались на вiки.

В нас горе, муки, гнiв народний
не на стiнi, бо нам вiвтар
врубали в серце Яр Холодний
i в душi нашi - Бабин Яр.

Vdovy · 29-07-2006, 12:20

Чи ти знесеш, сестра зухвала,
ганьбу за сльози, смерть i страх,
якi так рясно засiвала
в чеченських горах та лiсах?

Тепер аби ще й кримськi гори
перевернути в Чорне море,
то вже б таки була “любимая,
единая и неделимая”.

Отямся та поглянь довкола,
на тобi ж Каїна печать.
Невже в твоїх, Росiє, школах
нову iсторiю не вчать?

За кровi пролитої рiки,
своєї кровi i чужої
в серцях дiтей твоїх навiки
твої ж знеславляться герої.

Невже не бачиш - батько п’янi
в хмiльному мучаться чаду.
Навколо батька повно рванi
тобi, небого, на бiду.

Чого в чужiй шукаєш хатi,
який ти там забула клад?
Були б твої поля багатi,
якби твiй змучений солдат
замiсть прикладу автомата
тримав би плуга чи лопату.

Та, бач, своє орати поле
не мала хисту ти нiколи.
Отож чужим торгуєш газом,
вугiллям, золотом, алмазом...

Та що вже мова про природу,
коли iсторiю твою
ти вкрала у мого народу
та нинi маєш за свою.

Невже для величi та слави
твоїй, Росiє, головi
було чужої кровi мало?
I що за велич на кровi?

Vdovy · 29-07-2006, 12:24

у рідній криниці найкраща вода,
і хліб найсмачніший у мами,
і сон у тій хаті, де місяць гойдав
твою золотими рогами

колиску, під мамину пісню тобі
буде найсолодшим у світі,
іі котики перші на рідній вербі –
твої дорогі самоцвіти.

і слово від батька та від дідуся
буде найтеплішим в розмові,
і пісня найкраща, коли вона вся
на рідній настояна мові.

Vdovy · 29-07-2006, 16:21

Синiють могили, гудуть вiтряки,
гойдається вiчнiсть на зблисках рiки,
чергуються долi спокiйнi й буремнi
i сплять на могилах старечi легенди.

Чиї ви, могили, козацькi чи скiфiв,
з яких ви далеких, нечуваних мiфiв?
Кого прихистили, звитяжцiв чи бранцiв,
чи може далеких галактик посланцiв?

Чий прах перетлiлий лежить в тому схронi,
козацькi, чи ханськi, чи скiфськi долонi
пестить на рукiв’ї закрiвлена криця,
i що в тих домiвках їх мешканцям сниться?

Чи бачаться орди, що йдуть з Персеполя
напитись води iз глибин Борисфена,
чи зайди хазарськi iз Дикого поля,
до бранi готовi, зiп’ялись в стременах...

А може авари, алани, чи гуни
по пагорбах скачуть, порослих тирсою,
а може Нечаї, Морози, Богуни
панiв умивають рудою росою...

Та хто ж про те вiдає, хто про те знає,
хто спить в тих могилах, що в рiдному краї...
Замрiянi, вiчнi, прогiрклi полином
та ще раз убитi чорнобильським плином.

Vdovy · 29-07-2006, 16:26

колись і я давним-давно
за золотим ходив руном,
клубок позичивши в тесея,
до романтичних берегів
серед героїв і богів
у невідомі одісеї.

крізь урагани та шторми
боги, напівбоги і ми
на крові, блуді та аферах
здобули підступом руно,
із амфор випили вино
і посивіли на галерах.

трофей казкової краси,
світило нам в нічні часи
руно. ми вергали роботу,
аж поки мудрий наш орфей
не роздивився, що трофей
на сонці втратив позолоту.

і зрозуміли всі: руно
колись звичайним бараном
шукало в темряві дороги
до утопічної мети,
і те, за чим ми йшли в світи,
онуки кинули під ноги.

Urii King · 29-07-2006, 23:16

поверь мне, ведь я, на тысячи лет
забвеньям предам и проклятьям
тот мир, в котором тебя со мной нет
в котором вдвоем не бывать нам

и черное солнце в нем будет всходить
даря лишь печаль и страданья
погасшей любви суждено лишь остыть
предавшись на век увяданьям

два сердца озябли как будто зимой
и стали друг другу чужими
и все что нам дорого было с тобой
остыло в забвениях с ними

в мой мир принесла ты когда-то весну
в нем яркое солнце светило
тебе говорил я когда-то "люблю"
"люблю" ты и мне говорила

но что-то случилось, угасла любовь,
весну вдруг сменивши зимою
печальная сказка повторится вновь,
в страданьях угасшей любовью

17.07.2006
Urii King

Эльфийка · 30-07-2006, 00:18

Цитата:

Повідомлення від Urii King

поверь мне, ведь я, на тысячи лет
забвеньям предам и проклятьям
тот мир, в котором тебя со мной нет
в котором вдвоем не бывать нам

и черное солнце в нем будет всходить
даря лишь печаль и страданья
погасшей любви суждено лишь остыть
предавшись на век увяданьям

два сердца озябли как будто зимой
и стали друг другу чужими
и все что нам дорого было с тобой
остыло в забвениях с ними

в мой мир принесла ты когда-то весну
в нем яркое солнце светило
тебе говорил я когда-то "люблю"
"люблю" ты и мне говорила

но что-то случилось, угасла любовь,
весну вдруг сменивши зимою
печальная сказка повторится вновь,
в страданьях угасшей любовью

17.07.2006
Urii King

До боли знакомо...

CodeGrinder · 30-07-2006, 00:30

славяне!
славим бога нашего - перуна!
во имя крови и почвы,
во имя расы, во имя народа.

кровь на снегу, кровь на земле.
враг захлебнулся в горячей крови!
стимул победы в священной войне,
снова перун ты секиру бери!

секира перуна как птица летит,
секира перуна!
сметая врага со священной земли.
секира перуна!
блеском металлов стану защетит,
секира перуна!
секира перуна, секира летит!

...

(с) сокира перуна.

29-07-2006, 12:17	#371
Vdovy Старожил Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Я живу там, де я знаходжусь Повідомлення: 2,695	Якби тобi, Тарасе, нинi пiти по неньцi Українi з Батурина до Бережан, гадав би всю дорогу: де я? Це рiдний край чи Iудея, i це Днiпро чи Iордан? Такого б, батьку, наливився, що не один би “Сон” приснився, якби ти iз могили встав. Побачив би, що в нашiй хатi свої є Юди та Пiлати, немає в нiй лише Христа. Святих апостолiв немає, а Понтiй руки умиває та знов не чинить перешкод, бо бачить: можна розiп’яти, аби в кишенях срiбло мати, як не Христа, то хоч народ. __________________ "Я не золотой червонец, чтобы всем нравиться". (с) Бунин И.А. "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и человеческая глупость, причем насчет Вселенной я не уверен." (с) Альберт Эйнштейн

29-07-2006, 12:18	#372
Vdovy Старожил Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Я живу там, де я знаходжусь Повідомлення: 2,695	Були честь i слава красна запорiзькiй булавi, i свiтився розум ясний у гетьманськiй головi. Силу дужої правицi знали всi лихi краї. Де ж ви, нинiшнi Хмельницькi, Сагайдачнi, Нечаї? Де мужi сьогоднi в нiмбi мудрих, здатних до керма? На державному Олiмпi, бачить бог, таких нема. У сумнi важкi хвилини, в потривоженi роки наплодились в Українi тать, хапуги, хижаки. То ж свята зiв’яла сила, бо впродовж отих рокiв, земле рiдна, ти родила i ростила байстрюкiв. Перевiвся дух козацький, вмовкла криця. В словi - свист. Нинi правнук гайдамацький запозичив в Юди хист. Має жадобу до влади й за пiвкопи срiблякiв не Христа продав, а зрадив всi надiї землякiв. __________________ "Я не золотой червонец, чтобы всем нравиться". (с) Бунин И.А. "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и человеческая глупость, причем насчет Вселенной я не уверен." (с) Альберт Эйнштейн

29-07-2006, 12:18	#373
Vdovy Старожил Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Я живу там, де я знаходжусь Повідомлення: 2,695	Є в вiчному Єрусалимi стiна плачу, стiна молiнь, в нiй муки втiленi незримi нещасних сотень поколiнь. Вклоняюсь низько тiй святинi, та слiз немає, я мовчу. Не було в рiднiй Українi стiни одвiчного плачу. В нас сльози давнi i недавнi текли потоками, в яких i стiни, й символи державнi розвалювались на вiки. В нас горе, муки, гнiв народний не на стiнi, бо нам вiвтар врубали в серце Яр Холодний i в душi нашi - Бабин Яр. __________________ "Я не золотой червонец, чтобы всем нравиться". (с) Бунин И.А. "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и человеческая глупость, причем насчет Вселенной я не уверен." (с) Альберт Эйнштейн

29-07-2006, 12:20	#374
Vdovy Старожил Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Я живу там, де я знаходжусь Повідомлення: 2,695	Чи ти знесеш, сестра зухвала, ганьбу за сльози, смерть i страх, якi так рясно засiвала в чеченських горах та лiсах? Тепер аби ще й кримськi гори перевернути в Чорне море, то вже б таки була “любимая, единая и неделимая”. Отямся та поглянь довкола, на тобi ж Каїна печать. Невже в твоїх, Росiє, школах нову iсторiю не вчать? За кровi пролитої рiки, своєї кровi i чужої в серцях дiтей твоїх навiки твої ж знеславляться герої. Невже не бачиш - батько п’янi в хмiльному мучаться чаду. Навколо батька повно рванi тобi, небого, на бiду. Чого в чужiй шукаєш хатi, який ти там забула клад? Були б твої поля багатi, якби твiй змучений солдат замiсть прикладу автомата тримав би плуга чи лопату. Та, бач, своє орати поле не мала хисту ти нiколи. Отож чужим торгуєш газом, вугiллям, золотом, алмазом... Та що вже мова про природу, коли iсторiю твою ти вкрала у мого народу та нинi маєш за свою. Невже для величi та слави твоїй, Росiє, головi було чужої кровi мало? I що за велич на кровi? __________________ "Я не золотой червонец, чтобы всем нравиться". (с) Бунин И.А. "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и человеческая глупость, причем насчет Вселенной я не уверен." (с) Альберт Эйнштейн

29-07-2006, 12:24	#375
Vdovy Старожил Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Я живу там, де я знаходжусь Повідомлення: 2,695	у рідній криниці найкраща вода, і хліб найсмачніший у мами, і сон у тій хаті, де місяць гойдав твою золотими рогами колиску, під мамину пісню тобі буде найсолодшим у світі, іі котики перші на рідній вербі – твої дорогі самоцвіти. і слово від батька та від дідуся буде найтеплішим в розмові, і пісня найкраща, коли вона вся на рідній настояна мові. __________________ "Я не золотой червонец, чтобы всем нравиться". (с) Бунин И.А. "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и человеческая глупость, причем насчет Вселенной я не уверен." (с) Альберт Эйнштейн

29-07-2006, 16:21	#376
Vdovy Старожил Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Я живу там, де я знаходжусь Повідомлення: 2,695	Синiють могили, гудуть вiтряки, гойдається вiчнiсть на зблисках рiки, чергуються долi спокiйнi й буремнi i сплять на могилах старечi легенди. Чиї ви, могили, козацькi чи скiфiв, з яких ви далеких, нечуваних мiфiв? Кого прихистили, звитяжцiв чи бранцiв, чи може далеких галактик посланцiв? Чий прах перетлiлий лежить в тому схронi, козацькi, чи ханськi, чи скiфськi долонi пестить на рукiв’ї закрiвлена криця, i що в тих домiвках їх мешканцям сниться? Чи бачаться орди, що йдуть з Персеполя напитись води iз глибин Борисфена, чи зайди хазарськi iз Дикого поля, до бранi готовi, зiп’ялись в стременах... А може авари, алани, чи гуни по пагорбах скачуть, порослих тирсою, а може Нечаї, Морози, Богуни панiв умивають рудою росою... Та хто ж про те вiдає, хто про те знає, хто спить в тих могилах, що в рiдному краї... Замрiянi, вiчнi, прогiрклi полином та ще раз убитi чорнобильським плином. __________________ "Я не золотой червонец, чтобы всем нравиться". (с) Бунин И.А. "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и человеческая глупость, причем насчет Вселенной я не уверен." (с) Альберт Эйнштейн

29-07-2006, 16:26	#377
Vdovy Старожил Реєстрація: Nov 2005 Адреса: Я живу там, де я знаходжусь Повідомлення: 2,695	колись і я давним-давно за золотим ходив руном, клубок позичивши в тесея, до романтичних берегів серед героїв і богів у невідомі одісеї. крізь урагани та шторми боги, напівбоги і ми на крові, блуді та аферах здобули підступом руно, із амфор випили вино і посивіли на галерах. трофей казкової краси, світило нам в нічні часи руно. ми вергали роботу, аж поки мудрий наш орфей не роздивився, що трофей на сонці втратив позолоту. і зрозуміли всі: руно колись звичайним бараном шукало в темряві дороги до утопічної мети, і те, за чим ми йшли в світи, онуки кинули під ноги. __________________ "Я не золотой червонец, чтобы всем нравиться". (с) Бунин И.А. "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и человеческая глупость, причем насчет Вселенной я не уверен." (с) Альберт Эйнштейн

29-07-2006, 23:16	#378
Urii King Юзер Реєстрація: Jun 2005 Повідомлення: 10	поверь мне, ведь я, на тысячи лет забвеньям предам и проклятьям тот мир, в котором тебя со мной нет в котором вдвоем не бывать нам и черное солнце в нем будет всходить даря лишь печаль и страданья погасшей любви суждено лишь остыть предавшись на век увяданьям два сердца озябли как будто зимой и стали друг другу чужими и все что нам дорого было с тобой остыло в забвениях с ними в мой мир принесла ты когда-то весну в нем яркое солнце светило тебе говорил я когда-то "люблю" "люблю" ты и мне говорила но что-то случилось, угасла любовь, весну вдруг сменивши зимою печальная сказка повторится вновь, в страданьях угасшей любовью 17.07.2006 Urii King __________________ Тонкие мысли хоpоши тем, что незаметны окpужающим.

30-07-2006, 00:30	#380
CodeGrinder Писатель Реєстрація: May 2006 Адреса: В недрах Kernel32.dll Повідомлення: 168	славяне! славим бога нашего - перуна! во имя крови и почвы, во имя расы, во имя народа. кровь на снегу, кровь на земле. враг захлебнулся в горячей крови! стимул победы в священной войне, снова перун ты секиру бери! секира перуна как птица летит, секира перуна! сметая врага со священной земли. секира перуна! блеском металлов стану защетит, секира перуна! секира перуна, секира летит! ... (с) сокира перуна. __________________ Две слезинки на моей ширинке. 73!