Punk-rock

[RazoR]

Я там вже був, а де – так і не знаю
Як туди тоді попав,
Я відчував, що тут не відчуваю,
Знав про що і не гадав.
Там все як тут, але зовсім інакший
Кут навколо – сприйняття,
Все набуває новий зміст глобальний,
Більший за саме життя.
І небо сяйвом світить дивовижним,
І шумить лиш нам трава
І не важливо сонячно чи сніжно,
Тільки б пригадати шлях туди,
Бо...

Там був я шалено вражений,
Там Земля ще не заражена
Брудом слів і зайвим клопотом,
Там усі еквівалентні собі

Там хоче кожен знову опинитись
Хто хоч раз там побував,
Прихованими частками ділитись
Що хтось в розум нам заклав,
Дивитись збоку на суєтність світу
І сміятися над ним,
Над хаотичністю дурних мурашок
І не бути з них одним.


І знову і знову штовхає мене туди сила якась
Побачити світ кольоровий покращений в тисячі раз
Відтворює розум схвильований дії, що там відбулись,
По-іншому світ розмальований, бачений ним колись,
Ним бачений колись
Там небо сяйвом світить дивовижним,
І шумить лиш нам трава,
Там не важливо сонячно чи сніжно,
Тільки б пригадати шлях туди

Бо...

[RazoR]

Розумно все про все завжди розкажеш,
Брудом все обіллєш,
А що робити вмієш сам покажеш
Що на мене несеш?

А ти живи і наживай
Добра собі, не діставай.
Своїм умінням дійсно щось зробити
Нас усіх налякай.


Невже природа зла така настільки
Що тебе обійшла?
Твоє призвання – гадити і тільки,-
Іншого не дала


Всіх би розумних в купу взяти
В комуну “Критик” об’єднати

[RazoR]

Не виходжу я на вулицю,
Не виходжу в коридори -
Там існують якісь люди
І усі вони потвори.


У них всього є потрохи
І потрохи всього в мене
Чогось більше, чогось менше,
Щось солодке, щось солене.


І ретельно все приховано,
І зачинені ворота,
Максимально замасковано
Посиланням на жеброту.


За копійки переймаються
На чуже відкрита пика
І я знаю їхню формулу
„Своє заникай”!


Своє все заникай!!!
Тихенько і не дихай.
Своє все заникай!!!
Боліть не буде голова.


Один одному говорять,
Що робити так не треба,
Непомітно наживаються,
Загрібаючи під себе.


Щиро давить на свідомість
Перевага їх сусіда,
Головна біль не на користь,
Але стимул для наживи.

[RazoR]

З’їм таблетку полечу у космос,
З’їм таблетку полечу у космос,
З’їм таблетку полечу у космос,
З’їм таблетку полечу у космос я...


Я лечу у космос,
Я лечу у космос,
Я лечу у космос,
Я лечу у космос.


По таблетці , по пігулці
Я лечу без крил,
Обганяю в небі птахів,
Навіть літаки.


Я лечу у космос,
Я лечу у космос,
Я лечу у космос,
Я лечу у космос.


Покидаю рідну землю
І до зір несусь,
Ой ви галі, мої галі,
Я не повернусь.


Я лечу у космос
І не повернусь,
Я лечу у космос
І не повернусь.


Гей прибульці зелені пупці,
Накривайте столи,
Наїмося ми пігулок,
Полетим в ґринджолах.


Ми летим у космос
В атомних ґринджолах,
Ми летим у космос
В атомних ґринджолах

[RazoR]

Час на безглузді дії згаяний
Не вернеш ,не відкупиш – марно спалений.
Та що тримає в минулому твої почуття
Відірвись від них іди собі у нове життя.


Відкривай горизонти нові у простір думки пускай,
Відкривай горизонти нові у простір думки пускай.


Це непросто забути якщо хтось наплював
Тобі в душу-від цього він кращим не став,
Залишайся собою і не падай в очах
Ціль - ніщо , лиш головне – до неї шлях.


Відкривай горизонти нові у простір думки пускай,
Відкривай горизонти нові у простір думки пускай.


Залиши частину собі на майбутнє,
Залиши частину самого себе,
Де посієш своє бажання наступне
Де воно проросте?


Залиши частину собі на майбутнє,
Залиши частину самого себе.

[RazoR]

Ходимо за примарами,
Схвильовані їх чарами.
Згадуємо про небо,
У відчаю від себе.


Всі в пошуках всебічної важливості,
Розгублені від власної мінливості.

І вперед ми нахиляємось,
А крок зробити все ж вагаємось,
Просимо щось в неба,
Не маючи потреби

Всі в пошуках всебічної важливості,
Розгублені від власної мінливості.

[RazoR]

Знайду, там де нема,
Де відчую самоту,
Все те, забуте назавжди,
Зажди.
Де ти залишиш трохи мрій
Про ту
Себе запитаю я
Без докору.

Знайди свої мрії як я,
Знайди свої мрії як я.

Знайду, там де не був ніхто,
Не був.
Коли впаде на місто ніч,
Піду.
Думки непокірні мов мчать кудись,
Де води несли життя
Тепер піски

Знайди свої мрії як я,
Знайди свої мрії як я.

[RazoR]

Закритий за хмарами далі шлях,
Де ще би загарбали з новими силами новий світ?
Тут мало залишається, але останнє вирвемо в них,
А потім направляємося де корисні копалини нас чекають всіх.

Там ми б зажили всі
Весело пісні повсякдень співали і не знали б злиднів ні.
Там зажили б всі
Весело пісні повсякдень співали і не знали б злиднів ні.

Чи ще заслуговуємо на такий дар?
Чи не підказав би нам Він куди кидатись слід?
Ми будемо там чемними, приємними, розумними.
Тут справами даремними ніщо не вдієш, плюнемо на все, мерщій туди!

Де знайдем нові простори ми?
Кому подарунок принесемо свій?
Що підійде нам за хмарами?
Чи прийдемо ми у світ новий?

[RazoR]

Що нас хвилює за вікном
Коли ми спим спокійним сном?
Тут атмосфера наша,
А там зовсім інакша
І неприйнятна загалом.
Там всі отрутою плюють,
Хвостами лагідно метуть,
Де треба квіти сіють,
Доглянуть і полиють
І на могилку принесуть.

Там нелічено чудес, що линуть із сердець,
Про них ми добре знаєм.
Все – події і слова направлені на нас,
Та ми їх обминаєм.

Спішать на поміч, аж падуть,
Лиш добре радісне несуть,
Поради пропонують,
Зовсім чужих не чують,
Ніщо не роблять як-небудь.

Там небачено чудес, що линуть із сердець,
Про них ми добре знаєм.
Все – події і слова направлені на нас,
Та ми їх обминаєм.

[RazoR]

Хто заліз в небо й ракетами бавиться?
Хто продирається в центр Землі?
Хто завжди кимось другим прикидається,
Намір ховаючи істинний свій?


Не ми, тільки не ми,
Не ми, точно не ми.


І хто завжди сильному в ноги вклоняється?
Хто в стаді – супер, без стада - ніхто?
І хто за дві гривні запросто удавиться,
Хто, я питаю, ну хто це, ну хто?


Не ми, тільки не ми,
Не ми, точно не ми.


Хто заліз в небо і далі ще пхається?
Хто продирається в центр Землі?
Хто завжди кимось другим прикидається,
Намір ховаючи істинний свій?


Хай хворі ментально купюрами давляться,
Хай поливають за очі других,
Хороше забудуть, до заду схиляються,
Хай собі мріють що кращі за всіх.


Це все не ми...