Юмор, приколы, анекдоты, шутки...

[Andre]

в центре города открылся новый универмаг "все для малыша!"
всегда в ассортименте: цветы, шампанское, конфеты с коньяком, видеокассеты с французской эротикой, виагра, заботливо проколотые презервативы...

[Andre]

отец с сыном в зоопарке. остановились у клетки с горилой. сын удивленно:
- папа! папа! а почему у него такие большие ноздри?
- сынок, а ты посмотри на его пальцы!

[Andre]

Инструкция по использованию маршрутных такси

# прежде всего, выходя из дома, нужно обязательно думать, что, мол, сейчас приду на остановку, и тут же подойдёт моя любимая маршрутка - как пить дать! тут же!

# в подавляющем большинстве случаев маршрутка сразу не приходит, поэтому нужно развернуться в ту сторону, откуда она должна появиться, и смотреть туда. т.е. делать как все те, кто стоит на остановке. аки суслики в степи...

# смотреть, как подъезжают другие ненужные маршрутки. искренне сочувствовать всем, кто не влез в салон... ибо больше развлечься нечем.

# во-о-о-т она, родимая, едет! и номер нужный! нужно обязательно помахать ручкой - чтобы она не проехала. при этом слепо верить, что есть свободные места!

# заметив, как обезумевшая толпа таких же потенциальных пассажиров метнулась к подъехавшей маршрутке, попытаться их обогнать.

# до того, как она остановилась, позыркать на два передних места (рядом с водителем) на предмет их свободности. ибо это самые Vip-места. (как сказала моя любимая жена - на передних местах хотя бы интересно, а в салоне - просто трясешься.)

# если же хотя бы одно из передних мест свободно, то, бегло проведя оценку местности и траектории маршрутки, попытаться встать примерно туда, где должна остановиться маршрутка.

# если же передние места заняты, то ломиться в салон. и первым делом оценить ситуацию со свободными местами. (причем, зная, что на задних местах трясёт, на передних - нужно передавать водителю деньги, а в середине всегда пихают другие пассажиры.) но, к сожалению, как бы ты не оценивал, свободных мест в этот раз не оказалось.

# тупо спросить у того, кто на тебя смотрит "есть?". он обычно, так же тупо, долго думая, промычит "неа".

# с твёрдой уверенностью подумать, что кто-нибудь скоро выйдет. остаться ехать стоя. материться про себя, т.к. стоять при росте 185 см в маршрутке о-очень неудобно.

# заплатить. бумажку и монетки.

# тупо ехать, смотря в пол, ибо голову не разогнуть. при резких маневрах водителя, стараясь ни на кого не упасть, держаться за это неудобное маленькое перило.

# тут кто-то зашуршал пакетиком и/или завертел головой: верный признак - собирается выходить. нужно оживиться и твердо верить, что сейчас таки сядешь и всё будет хорошо.

# так и есть. человек вышел, но ты решил уступить освободившееся место той девушке/женщине, которая вместе с тобой ехала стоя. про себя в этот момент нужно подумать: "блин, чего ж мне полчаса стоять в этой ... позе?!? джентельмен, блин!"

# и тут кто-то ещё начинает шуршать пакетиком и вертеть головой. про себя подумать звук "о, д-а-а-а!". затем прикидывать маршрут, как разойтись в тесном салоне с выходящим, чтобы как можно скорее сесть на вожделенную седушку, обтянутую заводским полиэтиленом.

# наконец-таки сесть. посмотреть, наконец, на лица других пассажиров. просто посмотреть, чтобы посмотреть.

# наблюдать за свежими входящими людьми, которым не досталось сидячих мест. искренне сочувствовать.

# попытаться поспать...

# проснуться. посмотреть в окно. оценить оставшееся время езды. ещё поспать...

# проснуться. посмотреть в окно. оценить оставшееся время езды. попытаться больше не засыпать, ибо скоро нужно будет выходить.

# нехотя, но громко (т.к. преимущественно все водители маршрутки - тугие на оба уха), прокричать "на остановке остановите!!!".

# впереди выходящая женщина прямо перед носом захлопнула дверь. подумав "вот коза...", открыть дверь снова и, гордо вышагнув на улицу, посмотреть на часы. сказать шепотком "ни фига себе! сегодня я быстро!" и бодро потрусить на работу.

[<su][xy>]

прівєт! ета самає слишиш, гігз.
я карочє па бистраму. тут такая тєма, слишиш.
а ета, может у тібя єсть знакомиє в інстітутє харчявих тіхналогій? ну ілі ні в інстітутє. тут карочє нада адну тєму прабіть. ну вот, помню шо тіпа харчявих тіхналогій. хар-чьо-вих. правільна? карочє вот етіх самих тіхналогій, нахуй. ну етат! ну шо на владімірскай! да знаїш!
слишиш, карочє тут такоє гоніва. карочє, гігз тагда помніш я расказивал, шо я пісьмо палучіл. ну тіпа ета там, шо аднаму підарасу рукі атарвала, а другой на зону папал. ну а патом сйобнул аттуда. ну ти понял, пра шо я. карочє вєчірам таво дня, ну я тібє напісал на етам чятє вашем. а я гаваріл шо я карочє єжжу, к аднаму пацану на кампютир. у ніво ріальна крутой кампютир, блять калонкі, тіпа знаїш такой манітор карочє с калонкамі, па бакам. гігз, ну знаїш єсть спіциальниє манітори с калонкамі. у ніво їщьо такіє хуйні мігают внізу в кампютирє, какбутта тіпа лазери. ну карочє канкрєтний такой комп, їму батя прівьос с гірманії.
ну так карочє напісал я тібє їмейл, патом пасідєлі с вовай, папісдєлі гдєта чясік. я такой гаварю: ну всьо пачісал я. у міня іщьо стріла забіта окала бетмина на майданє. ну тіпа пашол. в мітро прішлось житон купіть, мєнт сука стаял окала буткі. блять, а я проста пастаянна забиваю праїзной забрать. блять ну всьо. нада ні забить забрать свой праїзной у куцава.
ну карочє, єду я в мітро, і шота міня ета всьо так закумаріла. знаїш биваїт так, шо вот ну ріальна всьо заїбала, еті блять бабушкі с сумкамі, мінти, ета ріклама, аб’ївлєнія еті пісдаватиє всюду. а главнає спать раскумаріла, галава послі кампютира расбалєлась. карочє кумар жосткій. і сєсть нєту гдє. чють блять с ног ні падаю. прікінь! во блять думаю, ета навєрна ета самая, радіация ат кампютира, ілі сука блять магнітниє бурі. навєрна патамуша мітро міталічіскає, ано намагнічіваїт канкрєтна!
карочє єду я такой, єду. сначяла заходіт какойта підарас, тіпа бомш такой. ну знаїш карочє еті шо прадают газєти і разную там хуйню. заходіт і сначяла такой, тіпа шо он проста. тіпа он ні прадайот. падаждал шоби етат діктар свайо прапісдєл. тоже нахуй свая сістєма, скажи! я карочє замєтіл, шо ані нікагда сразу ні начінают – всігда пастаїт сібє, павтикаїт павтикаїт такой. а патом імєнна карочє такой как заарьот: уважаїмиє пасажири! вашиму вніманію прідлагаїцца свєжий випуск газєти новая гінірация!
і такой окала міня стаіт і надриваїцца. я гаварю: вася, ти шо дурной? шо ти арьош? нє, ну нармальна да? раскрил свайо їбала ванючіє і арьот. главнає імєнна вот мнє в самає уха.
а он тіпа ноль на масу, похуй. у ніво бумашка напісана, он їйо тупа чітаїт. он сібє напісал, і їму всьо похуй. крічіт дальше: в сіводнішнєм номірє! шо будіт с курсам долара! амєріка наносіт удар па іраку, па чьом хлєп в сталіце на етай нідєлє. я карочє ні видєрживаю, гаварю: валєра, ти шо ні понял? тібє сказалі гаварі тіше.
он блять чьмо ні ажидал, зашугался сразу. газєти сваї сразу нахуй заникал, пашол карочє в канєц вагона.
нє, ні то шо я протів шоби люді прадавалі в мітро. прадавай сібє блять сваю хуйню. но тока же он арьот підарас. карочє, етат вася пасматрєл на міня. аценіл шо можит пісди палучіть, і угаманілся. ну думаю: нармальна, пасплю чютарік. пака блять да майдана даєду.

[<su][xy>]

патом корочє на етай, на слєдущєй станциї, снова какойта мужик зашол. такой ета самає, шляпа у ніво, плащь, і такіє какбутта пірчяткі. тока бєс пальцев. такіє карочє, тіпа пальци абрєзаниє. карочє сразу відна, мутний тіпок.
і такой, тоже стал пастрідінє. ждьот кагда двєрі закроюцца. віжу дастайот с кулька ручькі. і тоже самає: уважаємиє кієвлянє! і гості сталіци! вашиму вніманію прідлагаюцца нідарагіє разнацвєтниє ручькі! стоімасть набора с піті разнацвєтних ручік, всіво адна грівна. прі пакупкє траїх наборав, чітвьортий ви палучяїтє апсалютна бісплатна.
такой ідьот і рікламіруєт еті сваї ручькі. тіпа в рукі соваїт всєм. всєм падряд, і бапкам і кабилам какім-та. тіпа такой: папробуйтє, как пішит! вот вам бумашка, папробуйтє. ох какіє блять ахуєнниє ручкі!
а главнає ніхто у ніво ні бірьот! он такой тьолкам какімта: баришні, пасмарітє, ручькі разнаабразних цвітов. а тьолкі такіє на ізмєну упалі, тупа на ніво ні сморят. марозяцца карочє. ну он такой дальше ідьот. ка мнє патходіт і такой: маладой чілавєк, інтірісуїмся ручькамі. і тіпа мнє тоже дайот еті ручькі. я їму гаварю: ні нада мнє етіх ручік! а он дайот мнє бумагу, і дальше такой: а ви напішитє, папробуйтє. я гаварю: дядя, шо ти мнє прагружаїш? нахуй мнє тваї ручкі! слишиш, я буду па дваццать капєїк, ілі па сколька там, па дваццать же? ну правільна! єслі блять пять ручік за грівну, так карочє адна па дваццать виходіт. ну карочє па дваццать капєїк пакупать, какієта варованиє ручькі. стопудов какієта циганє іх дєлают, їщьо блять спіт патцепіш. я їбу еті циганскіє ручькі пакупать.
а мужик гаваріт: маладой чілавєк падажьжітє с вивадамі. еті ручькі ані ні прастиє!
я гаварю: а шо, залатиє? он такой либу давіт: нєт ані ні залатиє. ви такіх больши нігдє ні купітє.
пісдєц! я такой: ну дапустім ні куплю! ну і шо дальше? а он: ета ніпрастиє шарікавиє ручкі, ані – с’їдобниє шарікавиє ручькі! я гаварю: в смислє? шо ти мнє паріш! какіє с’їдобниє? ти шо йобнулся мужик? а он такой дальше гаваріт: ну в смислє, шо іх можна єсть. я вам щяс пакажу.
бірьот одну ручку і аткусиваїт. і такой начінаїт живать. нармальна так сібє тіпа жуйот жуйот. карочє а всє вакруг смотрят і празрівают. я тоже ахуєл. он тіпа сьєл ручку, начял втарую єсть. патом вєсь набор с’єл. вєсь сразу! а патом, я клінусь, аташол стал окала каковата пєрца, і начінаїт єсть їво барсєтку. аткусиваїт і жуйот. гдєта полбарсєткі сажрал. ілі можит больше палавіни. карочє всє ріальна в полнам шокє. а он такой праживал і гаваріт мнє. а главнає у ніво блять ваняїт ат рота такой какбутта різінай, ілі кожей ваняїт. і такой мнє: маладой чілавєк, я закончіл інстітут харчових тєхналогій. давно ета била. но інстітут, ета харошая школа жизні. я вам ні хатєл гаваріть, но сьо равно скажу. карочє, шоп ви зналі, всє в мірє вєщі можна єсть. і ручкі і барсєткі, і мітал, і дажи пластік, і поручьні, і сідєнья. і вагони. вапщє целиє састави! і даже вєсь мітрапалітен.
гаваріт такой, а как рас мєтро астанавілась, етат тіпок хуяк, і виходіт сібє.
і тока двєрі закриваюцца, а етат мужик шо барсєтку діржал, такой хопа сморіт і празріваїт. слишиш, дєржит палавіну барсєткі, і он тока замєтіл. шо тока адна палавіна асталась. а он такой начінаїт арать, всє аж в вагонє шуганулісь. такой арьот: спісділі, аграбілі! пасмарітє шо дєлаїцца! срєзалі пол барсєткі! о боже, павріділі дакументи на квартіру! дєньгі! ви пасмарітє шо дєлаїцца – тока палавіна калькулятара асталась! смарітє, полпаспарта атарвалі! гдє фатаграфія?! гдє прапіска?!
карочє арал да самава майдана.
гігз, слишиш. так а шо, точьна можна всьо на свєтє єсть?

[<su][xy>]

а ісчьо мєня тут всякіє уроди спрашивают, підар лі я, патамуша ім нісмішно то шо я нашол в інтирнеті. мнє, мнагауважаємиє чітатілі, глубако пабарабану шо ви думаєтє аба мнє. я скінул то, атчіво сміялся да сльоз. єслі хатітє са мной аднаполих атнашеній - то, соррі, нє підар я. і спрашивать нє стоіт в слєдуюсчій раз.

[Террорист]

весна пришла)

[Террорист]

ё11111

[Террорист]

но аидс

[Террорист]

всё эта прёт)