Политическая жизнь в Украине - Сторінка 2409

telltale · 21-01-2014, 23:27

Цитата:

Повідомлення від Boroda

водометы - это жестко

Уже были водометы, уже и резиной стреляли, светошумовые гранаты которые используют при штурмах кидали. Не те хлопушки, а реально мощные, от взрывов люди сознание теряли.
Порядка 1600 людей получили те или иные травмы.
Человека четыре остались без глаз. Выбиты выстрелами из резинострелов.
Одному оторвало кисть.

Boroda · 21-01-2014, 23:32

Цитата:

Повідомлення від telltale

Уже были водометы, уже и резиной стреляли, светошумовые гранаты которые используют при штурмах кидали. Не те хлопушки, а реально мощные, от взрывов люди сознание теряли.
Порядка 1600 людей получили те или иные травмы.
Человека четыре остались без глаз. Выбиты выстрелами из резинострелов.
Одному оторвало кисть.

пожарка была а не водометы, там не то давление. Водомет с ног сбивает

Snap · 21-01-2014, 23:34

Igor Lutsenko · 7 355 подписчиков
58 мин. назад ·

Друзі, вашими молитвами у мене сьогодні, 21 грудня, день народження. Дуже всім дякую за турботу, я зворушений милосердністю всесвіту!

За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок.
Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані. Нічого серйозного, просто майже 15-годинне спілкування з викрадачами було часом дуже важким морально і фізично.
Мушу відзначити високий професіоналізм викрадачів, це дійсно фахівці.
Події були такі - між першою і другою ночі вчора до мене звернулися лікарі з прохання машиною доставити до офатльмологічного відділення такого собі пана Юрія, у нього була травма ока.
Я дождався Юрія, і ми поїхали у лікарню. Як тільки зайшли у у приміщення і лікар почала оглядати Юрія, підійшли двоє міцних молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли. Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці.
Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря.
Нас повезли у нічний ліс десь під києвом і я подумав що все, капець. Пробули ми там достатньо довго, але капець не наступив. Хоча звісно, хорошого було мало.
Потім нас повезли кілометрів зе за 20-30 і кинули у щось на кшталт металевого гаражу, мене з Юрієм розвели по різним відсікам. ПІсля того я його не бачив.
В гаражі ми провели досить багато часу, годин 10-11. Спілкувалися.
Я помітив - це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію.
Після йього спілкуваня я ще раз переконався, що принаймні мій вибір - це ненасильницький спротив. Але про це, можливо, іншим разом.
Потім мене повезли у машині, їхали майже годину, і тут у мене знову почалися думки про капець, бо місцина глуха. Мене у кульку на голові поставили лобом до сосни на коліна і сказали молитися) Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли.
Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа хуртовинна ніч була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя.
Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з "Любо братці любо") По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов.
Ще раз, друзі - подароване вами життя - прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. Фоточок поки не буде, бо мобілка йок.

www.vintorg.net · 21-01-2014, 23:38

Цитата:

Повідомлення від Пульхерия

Не обольщайтесь. Если примут решение вывести военных, то их выведут и военные не будут сопротивляться.

Ну конечно они не будут сопротивлятся, когда повстанцы отберут их БТРы и прочие полезные штуковины. Зачем оно им надо - сопротивляться

ПС: А уж как поднимутся прапорщики на торговле военным снаряжением

$n@ke · 21-01-2014, 23:40

Цитата:

Повідомлення від Snap

Igor Lutsenko · 7 355 подписчиков
58 мин. назад ·

Друзі, вашими молитвами у мене сьогодні, 21 грудня, день народження. Дуже всім дякую за турботу, я зворушений милосердністю всесвіту!

За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок.
Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані. Нічого серйозного, просто майже 15-годинне спілкування з викрадачами було часом дуже важким морально і фізично.
Мушу відзначити високий професіоналізм викрадачів, це дійсно фахівці.
Події були такі - між першою і другою ночі вчора до мене звернулися лікарі з прохання машиною доставити до офатльмологічного відділення такого собі пана Юрія, у нього була травма ока.
Я дождався Юрія, і ми поїхали у лікарню. Як тільки зайшли у у приміщення і лікар почала оглядати Юрія, підійшли двоє міцних молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли. Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці.
Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря.
Нас повезли у нічний ліс десь під києвом і я подумав що все, капець. Пробули ми там достатньо довго, але капець не наступив. Хоча звісно, хорошого було мало.
Потім нас повезли кілометрів зе за 20-30 і кинули у щось на кшталт металевого гаражу, мене з Юрієм розвели по різним відсікам. ПІсля того я його не бачив.
В гаражі ми провели досить багато часу, годин 10-11. Спілкувалися.
Я помітив - це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію.
Після йього спілкуваня я ще раз переконався, що принаймні мій вибір - це ненасильницький спротив. Але про це, можливо, іншим разом.
Потім мене повезли у машині, їхали майже годину, і тут у мене знову почалися думки про капець, бо місцина глуха. Мене у кульку на голові поставили лобом до сосни на коліна і сказали молитися) Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли.
Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа хуртовинна ніч була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя.
Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з "Любо братці любо") По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов.
Ще раз, друзі - подароване вами життя - прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. Фоточок поки не буде, бо мобілка йок.

сюр какой-то

Boroda · 21-01-2014, 23:43

Руководство по выживанию и обороне города при массовых беспорядках
http://zbroya.info/ru/blog/525_rukov...borone-goroda/

Snap · 21-01-2014, 23:47

Цитата:

Повідомлення від $n@ke

сюр какой-то

мутная история..
сначала думали, что взломали фб.. но вроде отозвался..

Александр · 21-01-2014, 23:48

Цитата:

Повідомлення від Boroda

Руководство по выживанию и обороне города при массовых беспорядках
http://zbroya.info/ru/blog/525_rukov...borone-goroda/

Понравился комент к твоему предыдущему вбросу: "Русского царя стоило шлепнуть только за то, что США продали лишь одну Аляску. Не подумав об остальных жителях империи.(с)

telltale · 21-01-2014, 23:49

Цитата:

Повідомлення від Boroda

пожарка была а не водометы, там не то давление. Водомет с ног сбивает

Синенькая такая, бронированая, окна решотками забраны.
Да была.

Boroda · 21-01-2014, 23:53

Цитата:

Повідомлення від Александр

Понравился комент к твоему предыдущему вбросу: "Русского царя стоило шлепнуть только за то, что США продали лишь одну Аляску. Не подумав об остальных жителях империи.(с)

что это я "вбрасывал" ?

и , если не ошибаюсь, Аляску продала царица а не царь

View Poll Results: Можно ли о политике рассуждать не переходя на личности и оскорбления?
Да.	154	37.93%
Нет.	174	42.86%
Не на этом форуме.	78	19.21%
Ті, хто голосували: 406. You may not vote on this poll

21-01-2014, 23:43	#24086
Boroda Гуру Реєстрація: Sep 2005 Повідомлення: 9,365	Руководство по выживанию и обороне города при массовых беспорядках http://zbroya.info/ru/blog/525_rukov...borone-goroda/ __________________ Олег умеет все на свете и починить и поломать Поскольку руки золотые растут из жопы у него

21-01-2014, 23:34	#24083
Snap Гигант мысли Реєстрація: Jan 2005 Повідомлення: 1,179	Igor Lutsenko · 7 355 подписчиков 58 мин. назад · Друзі, вашими молитвами у мене сьогодні, 21 грудня, день народження. Дуже всім дякую за турботу, я зворушений милосердністю всесвіту! За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок. Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані. Нічого серйозного, просто майже 15-годинне спілкування з викрадачами було часом дуже важким морально і фізично. Мушу відзначити високий професіоналізм викрадачів, це дійсно фахівці. Події були такі - між першою і другою ночі вчора до мене звернулися лікарі з прохання машиною доставити до офатльмологічного відділення такого собі пана Юрія, у нього була травма ока. Я дождався Юрія, і ми поїхали у лікарню. Як тільки зайшли у у приміщення і лікар почала оглядати Юрія, підійшли двоє міцних молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли. Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці. Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря. Нас повезли у нічний ліс десь під києвом і я подумав що все, капець. Пробули ми там достатньо довго, але капець не наступив. Хоча звісно, хорошого було мало. Потім нас повезли кілометрів зе за 20-30 і кинули у щось на кшталт металевого гаражу, мене з Юрієм розвели по різним відсікам. ПІсля того я його не бачив. В гаражі ми провели досить багато часу, годин 10-11. Спілкувалися. Я помітив - це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію. Після йього спілкуваня я ще раз переконався, що принаймні мій вибір - це ненасильницький спротив. Але про це, можливо, іншим разом. Потім мене повезли у машині, їхали майже годину, і тут у мене знову почалися думки про капець, бо місцина глуха. Мене у кульку на голові поставили лобом до сосни на коліна і сказали молитися) Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли. Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа хуртовинна ніч була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя. Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з "Любо братці любо") По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов. Ще раз, друзі - подароване вами життя - прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. Фоточок поки не буде, бо мобілка йок.