![]() |
От великодержавники не жаліють про вбитих у війні з Грузією російських солдат та офіцерів. А навпаки владу Росії хвалять - Велика Росія "наказала" Грузію. А по факту, що маємо:
1. Цілі війни не досягнуті. Режим Саакашвілі залишився при владі. 2. Росіяни померли ні за що і нікому їх не жалко і не буде жалко, бо у російський народ у більшості - "великодержавники" і що там та "купка людей", якщо в Ленінграді не жалко було своїх голодом морити або мільйони своїх людей кидати під німецькі танки або тисячами відправляти в Афганістан і т.д. В той же час, англійці написали дуже цікаву статю про війну Росії та Грузії. І особливо стосовно тактики, де росіяни тупо не жаліли своїх людей (шапками закидаємо). При правильному підході до діла - жертв могло би бути самий мінімум. |
Цитата:
це головна мрія їхнього існування. Плясовая Александр Галич Чтоб не бредить палачам по ночам, Ходят в гости палачи к палачам, И радушно, не жалея харчей, Угощают палачи палачей. На столе у них икра, балычок, Не какой-нибудь - "КВ"-коньячок, А впоследствии - чаек, пастила, Кекс "Гвардейский" и печенье "Салют", И сидят заплечных дел мастера И тихонько, но душевно поют: "О Сталине мудром, родном и любимом..." - Был порядок, - говорят палачи, - Был достаток, - говорят палачи, - Дело сделал, - говорят палачи, - И пожалуйста - сполна получи. Белый хлеб икрой намазан густо, Слезы кипяточка горячей, Палачам бывает тоже грустно, Пожалейте, люди, палачей! Очень плохо палачам по ночам, Если снятся палачи палачам, И как в жизни, но еще половчей, Бьют по рылу палачи палачей. Как когда-то, как в годах молодых - И с оттяжкой, и ногою в поддых, И от криков, и от слез палачей Так и ходят этажи ходуном, Созывают "неотложных" врачей И с тоскою вспоминают о Нем, "О Сталине мудром, родном и любимом..." - Мы на страже, - говорят палачи. - Но когда же? - говорят палачи. - Поскорей бы! - говорят палачи. - Встань, Отец, и вразуми, поучи! Дышит, дышит кислородом стража, Крикнуть бы, но голос как ничей, Палачам бывает тоже страшно, Пожалейте, люди, палачей! 1969 |
Цитата:
|
це звичайно трагедія.
але не розумію, чого постійно такі сварки навоколо голодомору / його причин / наслідків / раціону жертв. це залишилось в минулому, нехай там і спочиває. а то півміста в наці-буклетах: пам"ятаємо! помстимося! кому мля мститись? всі причетні померли десятиріччя тому. а ці малолєтні свідомі готові бити морду звичайним людям, росіянам, бо ж 80 років тому один грузин, що сидів в Москві і далі по тексту... в цей день можна налити сто та пом"янути тих, кого немає. а все інше - галімий негатів, який тільки додасть проблем, та нічого не вирішить. |
Цитата:
Одноклеточный, раз уж ты все это в ответ на мой пост написал то: 1. Украинцам свой народ жалко, поэтому они едят своих детей. 2. Россиянам... хз... в сотый раз не могу понять нафига ты мне это пишешь :rolleyes: 3. Воно не чуло! Тут без комментариев. 4. Жалко жалко. Но если москаль потом будет виноват, то и детку родную сожрать не жалко. 5. Опять россияне %\ Логс, там в Питере, может русские не разбивали окно в автобусе, может тебя просто трахнули эти мерзавцы? Тогда понятно. Жалуйся. ПЫС: Кстати прошу прощения у нормальных украинцев. К вам это не относится. |
Цитата:
|
Цитата:
Більше того, є і архівні документи Причина смерті - Українець http://fotohost.kpi.cc/images/ed14f9...537c551cc9.jpg |
Цитата:
|
Цитата:
|
Цитата:
Ниче шо заполнено украинским языком? Не, ниче, все равно это все москали :d |
Поточний час: 23:27. Часовий пояс GMT +3. |
Copyright ©2000 - 2025