Народ, харош кормить пару уебанов

вы верите что боенг был подбит порошенко с подачи руки рекордсмена постановок терактов - США, с целью обвинить потом во всем ополчение?
так почему мы должны верить что террористический акт в Норд осте был совершен с целью.. с какой целью? оправдать военные действия в чечне? в этот момент вторая чеченская уже 3 года шла и достаточно успешно. оправдать мирные жертвы артобстрелов перед мировым сообществом? только оправдывает ли оно это? по моему не убедительно. про курск совсем мотивов найти немогу.
на этом фоне башни близнецы и вторжение в Афганистан, немного правдоподобнее выглядит.

что касается теракта на вашей территории - то причем тут фсб? у вас там свои секретные службы + цру есть, со своей целью зомбирования и вызова общественного резонанса и недовольства мирового сообщества. вы отходите от мировых шаблонов)

Навіщо думати, якщо у нацистів все так добре виходило.
http://storage1.censor.net.ua/images...52/604x448.jpg

Може увімкнеш мізки, москалик? Я не писав, що Норд Ост влаштувало ФСБ (хоч і не відкидаю такий варіант). Я про те, що ваші спецслужби, а не чечени, потравило своїх громадян, як щурів. І хто за це відповів?
Так само наплювати було вашій плешивій крисі на підводників Курська. Через який час тоді почали рятувальну операцію? "Он утонул?"
Школу з дітьми в Беслані теж гарно розфігачили доблесні ефесбешники. В когось з єбанутих "ветеранів чечні" нерви не витримали? Ну-ну...
Та вас, каців, навіть за перегній не вважають ті, кого ви до влади привели і перед ким падаєте на коліна. Підставляйте і далі животики своїх дітей для поцілунку ефесбешному Іуді.

1,5 млн. грн. - ровно столько стоит техобслуживание автомобилей для Генпрокуратуры.

Как сообщает «Вестник государственных закупок», из 1,5 млн. грн. 0,7 млн. грн. получит ООО «ВиДи Автострада» и 0,8 млн. грн. ООО «Атлант-М Днепровская набережная».

Эти фирмы уже третий год подряд получают эти подряды Генпрокуратуры и до конца года должны предоставлять услуги для их 25 авто.

Среди них Мерседес S класса; Тойоты Авалон, Камри; Рэндж Ровер и Лексус.

"Прокурорской правде" интересно:
- как так получилось, что «ВиДи Автострада» и «Атлант-М Днепровская набережная» обслуживают автомобили прошлой и нынешней власти?
- почему авто премиум класса работников Генеральной прокуратуры до сих пор не распродано, как того требовал Майдан?
- почему 1,5 млн грн. на "автомобильные" потребности прокуроров могут выделить, а на потребности войны просят у народа Украины?

https://www.facebook.com/pages/%D0%9...ation=timeline

Юрій Луценко

Сектор Д - угрупування українських корпусів вздовж кордону з Росією. Звідти регулярно, з перервами на обід, б'є путінська артилерія. Найважче не сам обстріл, а неможливість відповісти. Нерви офіцерів і солдат - на крайній межі. Рятуються бліндажами і матом. Російські міномети і Гради відкрито стоять на нульовій позначці держкордону, до них позмінно підвозять курсантів - здають заліки по стрільбам. Молоді уйобки точно знають, що по ним не стрілятимуть. Ходять в майках, фотографують вправи по розстрілу українців. Воістину братній народ! Тільки брата зовуть Каїн. Краще не повертатися до нього спиною.

Та ж сама російська зброя працює з боку Лугандону. Армійський спецназ і місцеві патріоти їх виявляють, далекобійна артилерія за 20-25 км досить ефективно зачищає місця концентрації вогневих засобів. Терористи це усвідомили, ховаються в шахтах і житлових масивах, жаліються "старшому брату". Ті луплять Градом в сторону наших артпозицій. Але наші артилеристи вже перемістилися. Горить достигле житнє поле.

Основна напруга - в найтоншому, всього 3 км, місці сектора. Там переправа. Маневрені групи днрівців блокують прохід допомоги крайнім корпусам. Б'ють із "зельонки", підскакують на бусах, швидко стріляють по колоні з міномета і зникають. Посеред річечки підбили наш бтр. Медики з білим прапором і великими нашивками червоного хреста намагаються забрати поранених і вбитого. З російської сторони - ураганний вогонь. Суки кончені. Ввечері екіпаж відіб'ють спецназівці. Вони - головна надія для збитих льотчиків, поранених і окруженців з прикордонних сил.

Головна задача - розширення сектору Д на північ. Ключ - взяття Савур- могили. З її майже 300 метрової висоти вночі видно вогні Сніжного, Торезу, Маріуполя. В 1943 тут зіткнулися 4 армії, за неї поклали тисячі голів. Зараз російські воєнспеци збудували на цьому кряжі три поверхи бетонних дзотів, прокопали підземні нори для снайперів, затягнули велику кількість артилерії. Звязка Савур- могили, Сніжного і схованого за звивистою річкою селища Дмитрівки здавалась їм неприступною фортецею.

Тим сильніший був їх шок від взяття висоти силами декількох українських батальйонів. Грамотний маневр і концентрація сил перемогли самонадіяних реконструкторів минулої війни. Тепер тікають врізнобіч. Їх шарашать з їхніх же вогневих точок.
"Лєнточка" вантажів пішла до заблокованих в "кишці" підрозділів на північ, до Червонопартизанська.

Головний військовий транспорт - камази і урали. Курсовий ДШК і 10-12 автоматників в кузовах прикривають вантажний конвой. Молоді хлопці з жахом дивляться на рідкі села. Депресняк - не те слово. Бур'ян, занедбані хати, гори пляшок під магазином. Старші жителі опускають очі - багаторічна звичка, подалі від проблем. Шахта, голка, пляшка - звичний вибір цих місць. Іншого життя ці жителі все ще живого ссср і не уявляють. Молодші махають нашим солдатам від пояса, щоб не дуже видно. Українських прапорів чи символів нема зовсім. До того, що вони не "народ Донбасса", а частина України ще треба звикнути. Після рабства від Януковича і страху від терористів дуже важливим будуть перші кроки української влади. Поки що єднає ненависть до Кремля. ПТН ХЛО - популярне гасло.

Обличчя бійців прикордонних бригад ВДВ дуже стомлені. Багато неголених - звична бравада юнаків, але очі вже майже чоловічі, видають пережите. Скрізь бліндажі, спалена техніка, сліди артнальотів. Але розпачу нема. Вони, на відміну від диванних істериків, точно знають - без їхнього подвигу були б неможливі перемоги в Словянську, Лисичанську, Карлівці, розтин території терористичних "республік". Хлопці криють матом високе начальство, хвалять окопних командирів. При звістці про ротацію спочатку радіють, біжать дзвонити рідним. Потім хмурять брови і вимагають гарантій повернення після відпустки на фронт.
Вони - слава України.

Минск, Белорусь.