Ви тут про високі матерії говорите, а одна з найбільших місцевих газет Вінниці РІА так срачину Гройсману лиже, що аж гидко...
Зверніть увага на рисунок зі статті, яка є основною в номері та розміщена на головній (першій) сторінці: там навіть якісь блок "За Гройсмана" та "Проти Гройсмана" зявився. Або це дійсно "людина, яку чекали" або як в тому анекдоті "хомячок відрізняється від криси лише тим, що у нього правильний піар".
Також згідно цьому "опитанню" Тимошенко втратила у Вінниці більше половини своїх виборців і це дуже насторожує, адже у 2006 та 2007 роках вона мала тут більше 50% виборців. Думаю, що далася в знаки те, що ВОНА ДОПРАЦЮВАЛАСЯ і їй пора відпочити.

Чего так однозначно? Розаряют страну и плодят бедность другие твари которые "працюют" и "заважають". А это меншиство оптимистов, вереших что у них что-то получится. Наверное просто плохо учившые историю.

Потому что следование таким вот лозунгам о "общественном благе" и "жертвование личными интересами ради интересов общества" как раз и приводят к нищете.

=)))))
Да действительно. Если каждый будет жертвовать личными интересами... жить будет незачем:lol:
Может попробывать заставлять их так жить поочереди =)

Тут я з Вами мушу погодитися, що приватний власник буде краще ніж державний бюрократ (хоча історія на прикладі респубілки Бєлорусь показує, що при єфективному менеджменті, який отримує величезну зарплатню, яка залежить від результатів діяльності підприємства - державні підприємства мають право на життя). Проте, ситуація в іншому в походжені цієї власності. Одне діло, що її придбали законно, а інше - фактично вкрали у нації. Як приклад (на основі одного Вінницького "бізнесмена"):
1. ЗАТ Універмаг який придбали більш-менш законно (шляхом викуплення ваучерів у працівників підприємства) - пощикатурений, із зробленим ремонтом, будується перед ним якийсь комплекс, і т.д. Одразу видно що тут є хазяїн.
2. БП Ювілейний (що на площі перемоги) - валиться, ремонту ніхто не робить, комунікції гнилі. Він взятий в оренду на 49 років при платі 99 грн. у рік (можете собі представити скільки коштує там один квадратний метр суборенди і через який час можна нічого не роблячи на ні за що не відповідаючи стати мільйонером)
3. ЗАТ Південний Буг, який куплений за 22 тис. купонів - теж валиться, теж ніхто нічого не робить.
В результаті власник як хазяїн розуміє, що Універмаг - по закону його, а Ювілейний та Південний Буг через певний час можуть забрати, оскільки рано-чи пізно може влада змінитися. Тому на усіх вкрадених обєктах основні фонди не оновлюються, зношуються до тих пір поки можна їх експлуатувати - жодної копійки в такі обєкти ніхто не вкладе, адже це не його, і це тимчасово.
А тепер статистика:
1. У 2008 році порівняно з 1990 роком промисловість України відновлена на понад 75%. При цьому, кільскість роботів на виробницві зменшилася у 21 раз, кількість автоматизованих ліній у 4 рази - наша промисловість по технічному рівню скотилася до рівня 1930-х років СРСР.
2. М. Азаров у 1999 році повідомив, що більше половини промислових підприємств України продані за ціною менше 1 млрд. доларів США (практично вкрадені). А нові власники, знаючи про те, що рано-чи пізно настане година "Ч" - жодної копійки у виробництво вкладати не будуть, а просто напросто викачують сировинні мінеральні ресурси, роблять з них напівфабрикати і женуть на експорт. При цьому нічого не роблячи заробляють мільярди доларів США.

В результаті Україна не має шансів відновити і розвинути економіку, поки не пройде процес легалізації вкраденого у українського народу. Тут механізми прості - ринкова оцінка вкрадених підпрємств та домовленість з власниками про їх доплату до неї. Звичайно у розстрочку, звичайно на десятиліття, але без такої легалізації через десять років ми повністю деградуємо.

Для поддержания этого статуса Белорусия погрязла в кредитах, сама себя система не прокармливает. Но Лукашенко не дурак, он сейчас делает ход в сторону Европы, пытаясь обойти период постсоветской бюрократии в которой погрязли мы.
Государство никогда не может быть более эффективным собственником чем частное заинтересованое лицо. Это объясняется очень просто. Чем больше национализации, тем больше надо чиновников для управления обобществленным хозяйством, тем хуже работает экономика, тем беднее страна. Если предприятие национализировано, то им управляет не собственник, а куча бюрократов назначеных выполнять управленческие функции. Но бюрократия, не в состоянии эффективно управлять экономикой. Нет бюрократу интереса рисковать, экономить, вводить новое, так как он лицо временное и его в любой момент могут сместить. Дальше, если предприятие государственное, то оно зачастую получает госфинансирование. Бюрократу-руководителю нет смысла экономить или делать предприятие сверхприбыльным, как к этому стремиться обычный бизнесмен, иначе финансирование урежут - наоборот, ему более интересно держать предприятие в легком минусе, что бы госфинансирование росло, а как "освоить" средства он знает, и не на новое оборудование, как вы догадываетесь.
Приватизация, которой все так пугают, это единственный выход - продать предприятия и объекты безвозвратно в частную собственность. Если просто отдать в пользование - тогда увидите картину 90-х, оборудование срежут и продадут - а что частнику делать, если у него в любой моент все заберут? А полноправный собственник личной выгодой заинтересован в эфективном развитии предприятия.

Согласен, ситуация далека от идеала. Но уже тот факт, что кланы меняются, дорогого стоит. Неужели было бы лучше если бы они не менялись?

Если один клан полностью подомнет под себя страну, то начнется деспотия, ущемление наших с тобой свобод и кончится в итоге тем, что будем все работать за пайку баланды. Никто не будет с нами церемонится как только клан почувствует, что абсолютно все у него в руках.

Недавние исторические примеры когда власть захватывал клан большевиков или клан национал-социалистов - довольно показательны. И тогда даже нынешний полу-недо-демократический бардак может показаться доброй сказкой :)

Дело твое. Я ведь спрашивал не просто так, а с конкретной целью - понять кого именно ты считаешь духовно развитыми и в какой именно среде эти самые духовно развитые люди появились и реализовали себя.

Это ведь ты выдвигал тезис, что демократия это чисто чтобы карман набить, а духовного роста в ней нет никакого.

А теперь смотрим на твоих титанов духа (тех, которых я знаю):

Генри Форд - демократия
Луи Армстронг -демократия
Василий Зайцев - тоталитаризм
Иван Ефремов - тоталитаризм
Стив Джобс - демократия
Сергей Брин - демократия
Лэрри Пейдж - демократия

Итого: демократия уверенно побеждает со счетом 5:2 :)

По дивидендам - всё так, кроме того, что выплачивается не вся сумма сразу после собрания акционеров, а чаще именно по квартально (4 частями), менее болезненно для предприятия, если Вы не сталкивались с такой системой не фиг обзывать народ:mad:, сейчас мелкие держатели вообще практически ни чего не имеют, всё уходит на "превилигированные акции" понятно кому....
Я тоже от Юли не в восторге, однако жить "по понятиям" не хочу, на лицо и выбор....
http://vibori-presidenta.in.ua/

Чтобы там Юля не писала и не принимала, а в наших условиях миноритарии всегда будут в пролете. Ибо мажоритары принимающие решения всегда спрячут реальную прибыль отправив ее собственной офшорной конторе в виде оплаты за какие-нибудь типа суперценные маркетинговые исследования :)

Кто хочет наглядный пример, пусть почитает что написано сзади на этикетке водки Немиров по поводу ее торговой марки.

Хоть поквартально считай, хоть погодично - без разницы.
Другое дело если ты, миноритарий какой-нибудь западной публичной компании, которая провела IPO и регулярно проходит реально независимый аудит. Да и там полно скандалов, когда руководство на деньги акционеров рассекало по всем курортам на корпоративных Боингах :)