|
"Fuck you is the magic word" - Rammstein Reise Reise de mod - Amerika(Eng).mp3
|
Згая без крил - ватага
............ Ліс без дощу - пустеля |
Медленно, верно газ плыл по уставшей комнате,
Не задевая глаз, тех, что вы вряд ли вспомните. Бился неровно пульс, мысли казались голыми. Из пистолета грусть целилась прямо в голову. Строчки летели вниз, матом ругались дворники, Я выбирала жизнь, стоя на подоконнике. В утренний, сонный час, час, когда всё растаяло Я полюбила Вас, Марина Цветаева... |
Эпидемия - Сказание на все времена
"Битва вечная, в ней нет победителей...." |
У мене у хаті завжди музика гарно грає
Бо апаратура класна, робить усе сама Буває, наприклад, радіо Емінема спіймає Поклацаєш пультом - і вже Емінема нема Я в себе у телевізорі купу каналів маю Dolby surround-саунд, зображення - фірма Буває, із кухні прийдеш, а Емінем вже співає Пощолкаєш пультом - і вже Емінема нема У мого сусіда в хаті музика теж лунає Грає радіостанція "Радіо Тюрма" Там така музика, що і у Емінема немає Там такі матюки, шо і у Емінема нема А я серед ночі слухаю Генделя і бухаю Слухаю гучно Арама Хачатуряна А я серед ночі слухаю Брамса і випиваю Слухаю Баха Йогана Себастьяна (с) БОРЩ |
Зацвели вишни в саду у дяди Вани
У дяди Вани зацвели вишни А дядя Ваня нынче в бане с тётей Груней А мы с тобою погулять как будто вышли! А ты Григорий не ругайся А ты Петька не кричи А ты с кошёлкою не лезь поперед всех - куда ты прёшь! |
Бумбокс- день
...як же тобі мене пробачити?
правду серед брехні так важко побачити люди продовжують судачити... яка різниця винен я чи ти??? нам би відкинути образи... і далі йти... образи... і далі йти настане той день... зберу я у віхоть солому пісень позичу десь сили щоб ці слова за живе вас вкусили настане та мить... взлетить і розтане усе як і ми ...настане той день...(с):( |
Тартак - Ти дуже гарна.
Ти дуже гарна і про це знають всі, знаєш ти, знаю я - і це змушує мене бути нав’язливим...
І я розумію, що так не повинно бути, що це викликає в тебе, якщо не огиду, то, принаймні, велику відразу... І ми з тобою могли би бути у в’язниці кохання ідеальними довічними в’язнями... Та ми не знайшли дороги туди, і тому не були там жодного дня, жодної хвилі, жодної миті, жодного разу... Я не цікавлю тебе і в цьому не винен я, не винна ти, і ми з тобою разом у цьому також не винні... Просто я не можу раптом стати прекрасним принцем, а ти не можеш мене покохати з примусу... Але я точно знаю, що в мене це не примха, не ілюзія, не самообман, не рефлекси тваринні... Але ти точно знаєш, що ніколи не будеш моєю... Ну й бог з ним... Я це якось переживу, я це якось винесу... Я так хочу, щоб ти була щасливою! Хай не за мною, а з кимось іншим! І хай на тебе любов чиясь хлине зливою! А я вже свою майже знищив... В тобі стільки природньої сили, що вистачить на десяток перших красунь цієї планети... І ця сила всмоктує мене, вона затягує, наче чорний, пекельний, страшний чорторий... І я вже майже зовсім загинув, я вже намертво заплутався у цих твоїх солодких тенетах... Але, вибач, ця історія занадто банальна і цей сюжет неймовірно затертий, бо він також занадто старий... Гаразд, я зникну з усіх твоїх горизонтів, я не перетну жодної твоєї життєвої лінії... Шкода... Але що я можу вдіяти? Ти мала вибір і зробила його не таким, яким би я хотів його бачити... Однак, мені не звикати - я вже не вперше у своєму житті щось різко і радикально змінюю... Погано тільки одне - що я ніколи не зможу тобі так само віддячити... Тобі тим самим віддячити... Бо я так хочу, щоб ти була щасливою! Хай не за мною, а з кимось іншим! І хай на тебе любов чиясь хлине зливою! А я вже свою майже знищив... Але може колись ти раптом засумуєш і почнеш згадувати мій номер телефону... Ти дзвонитимеш у мої двері, ти серед ночі плакатимеш під моїми вікнами... А я почну психувати, я кричатиму тобі - іди геть! Негайно повертайся додому! Якщо в мені й були якісь почуття, то їх більше немає - вважай їх безжалісно вбитими!... Але це буде потім, це буде колись, а поки я намагаюся назавжди з тобою прощатися... Виходить погано, але ж ти знаєш, що в нас із тобою ніколи нічого не виходило добре... Тримаю тебе за руки, дивлюсь у твої очі й не можу ніяк від них відірватися... І прошу поцілунку... Одного... На прощання... Розбий насолодою горе!... |
А насправді так просто змінити життя,
просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття, полюбити свою землю свою рідну природк,відчути себе часткою єдиного народу, бо ми не безрідні,бо ми українці то ж досить плювати в дідівські криниці досить боятися вірити в крпще,а своє на чуже не міняти нізощо, змінити розумних,міцних,незалежних без Правобежних, без Лівобережних, добрих,привітних і не зрадливих у всьому єдиних, у всьому щасливих лиш уявіть якою стане країна, в якій кожна людина живе як людина в якій все що хороше значить і наше але поки нажальне все зовсім інакше. "Тартак"- Я не хочу |
Трям трям трям
|
| Поточний час: 00:36. Часовий пояс GMT +3. |
Copyright ©2000 - 2025