Любіть панове Україну,
Як цвіт калини навесні.
Любіть, як любите родину,
Що в миті різних лиховіть
Стає стіною і рятує.
У миті розпачу гуртує
І налаштовує на лад.
Любіть, як любите ви сад
В якім лунає соловейко,
Що провіщає бувший день,
Як миті горя пережиті.
Від болю душі болем биті.
Любіть, як любите ви дні
У котрі серце лунко б'ється,
І обливається коханням,
Що переборює вагання.
Любіть, панове, кожну мить.
Плекайте вічнії надії.
І серце най у вас болить
За матір рідну - Україну.
|