Я довгий час був знайомий з одною людиною, у якої дуже яскраво були виражені суіцидальні нахили. (трохи схоже явище). Так от. Я її постійно відмовляв від цього. А потім подумав. Нам шкода себе. Коли людина вмирає або гине. На шкода саме себе, а не тут людину. МИ не зможемо більше поговорити з нею, або побачити. ЇЙ все рівно. То ж я веду до того, що це право будь-якої людини. Саме вона має вирішувати. Навіть якщо людини вилікується, у неї залишуться вади - наслідки від хвороби. Їх не позбудешся. І рано чи пізно людина знову ж таки захворіє і помре..
|