![]() |
|
![]() |
#1 |
Читатель
Реєстрація: May 2007
Адреса: Винница
Повідомлення: 93
|
![]()
Ты ждала?
-Не очень... -Дай обнять! -Не трогай -Мне уйти? -Как хочешь... -Постоим? -Немного... -Что с тобой? -Не знаю... -Разлюбила? -Может... -Ты совсем другая! Ну а я? -Ты тоже... -На душе? -Ненастье... -Поделись -Устала... -Что ты хочешь? -Счастья... -Всё? -А разве мало?....
__________________
--Уже нужно ехать,мы опаздываем. --Но...если мы не увидим этот рассвет,мы опоздаем на всю жизнь. (м\ф. "Паровозик из Ромашково") |
![]() |
![]() |
![]() |
#2 |
Banned
Реєстрація: Jul 2006
Повідомлення: 6
|
![]()
Я сижу на лекции, думаю о воле
Как я б окунулся в плановое море Буду я в том море плавать и нырять Буду коноплю руками загребать Позову кентов, чтоб мне не утонуть В море том прокурим конопляный путь Каждый день мы будем в море том купаться Каждый день мы будем планом убиваться |
![]() |
![]() |
![]() |
#3 |
Юзер
|
![]()
Был я столько раз так больно ранен,
добираясь до дому ползком, но не только злобой протаранен — можно ранить даже лепестком. Ранил я и сам — совсем невольно нежностью небрежной на ходу, а кому-то после было больно, словно босиком ходить по льду. Почему иду я по руинам самых моих близких, дорогих, я, так больно и легко ранимый и так просто ранящий других? |
![]() |
![]() |
![]() |
#4 |
Ветеран
|
![]()
В "А" черном, белом "Е", "И" алом, "У" зеленом,
"О" синем я открыл все тайны звуков гласных. "А" - черный бархат мух, докучных, сладострастных, Жужжащих в летний зной над гнойником зловонным. "Е" - холод ледников, далеких и прекрасных, Палатка, облачко в просторе отдаленном. "И" светится во тьме железом раскаленным, То - пурпур, кровь и смех губ дерзких, ярко-красных. "У" - на воде круги, затон зеленоватый, Спокойствие лугов, где пахнет дивной мятой, Покой алхимика, подвижника ночей. "О" - звуки громкие и резкие гобоя, Синеющая даль, молчанье голубое, Омега, ясный взор фиалковых очей. Артюр Рембо в переводе В. Дмитриева
__________________
|
![]() |
![]() |
![]() |
#5 |
Banned
|
![]()
Любіть панове Україну,
Як цвіт калини навесні. Любіть, як любите родину, Що в миті різних лиховіть Стає стіною і рятує. У миті розпачу гуртує І налаштовує на лад. Любіть, як любите ви сад В якім лунає соловейко, Що провіщає бувший день, Як миті горя пережиті. Від болю душі болем биті. Любіть, як любите ви дні У котрі серце лунко б'ється, І обливається коханням, Що переборює вагання. Любіть, панове, кожну мить. Плекайте вічнії надії. І серце най у вас болить За матір рідну - Україну. |
![]() |
![]() |
![]() |
#6 |
Писатель
Реєстрація: Feb 2007
Повідомлення: 268
|
![]()
Пятница одного начальника...
Секретарша (губки-бантик) – Карамелька, шмотки – фантик. Юбка, блузка, каблучки, Макияж, духи, очки, Зонтик, сумочка, прическа, Зеркало, рука, расческа, Взгляд, улыбка, носик, глазки – Идеал! Богиня! Сказка! Коридоры, лифт, вахтеры, Менеджеры, программёры… Тротуар, рука, машина, Остановка - «Ювелирный «Мадмазель Де Папмпадур» - Бриллианты, гарнитур, Секретарша, блеск, глаза, Счастье, радости слеза, Поцелуй, щека, помада, Выход, улица, прохлада, Фонари, рекламы свет, Магазин «Цветы» - букет, Ресторанчик, столик, ужин, Офицантка, счет, conclusion1 Телефон, заказ такси, Адрес, стольничек, мерси, Супермаркет, коньячок, Фрукты, рыба-балычок, Касса, шоколад, жевачка, Сигарет, кондомов пачка, Дом, подъезд, квартира, дверь, Ключ, замочек, скрип петель, Пальцы, выключатель, свет, Дверь, прихожая, паркет, Страсть, кипенье, губы, руки, Сумки, пол, рубашка, брюки, Юбка, блузка, выдох, стон, Сумка, пальчики, кондом, Руки, шкаф, упор, изгиб, Выдох-вдох, экстаза хрип, Бедра, руки, ритм, движенья, Выкрик, семяизверженье… Руки, девушка, подъем, Коридор, двери проем, Комната, кровать, ковер, Пальцы рук, белья узор, Стринги – пол, застежка, лиф, Сумочка, презерватив, Возбужденье, наслажденье, Поцелуи, тел сплетенье, Страсть, прерывистость дыханья, Руки, губы, грудь - касанье, Шея, водопад волос, Ласка, нежность, смена поз, Ночь, безумства вожделенья, Сказкой неги упоенье, Стон, оргазм, паренья небыль, Буря чувств, алмазов небо… Полумрак, сердец биенье, Сладостность изнеможенья, Тел изгибов совершенство, Тишина. Покой. Блаженство… Шелест листьев, пташек трели, Краски снов, уют постели, Солнца лучик, пробужденье, Нежность слов, прикосновенья, Поцелуй, халаты, тапки, Кофе, сливки, шоколадка… ![]()
__________________
|
![]() |
![]() |
![]() |
#7 |
Юзер
|
![]()
Jim
Around the corner I have a friend, In this great city that has no end. Yet the days go by and weeks rush on, And before I know it, a year is gone. And I never see my old friend's face, For life is a swift and terrible race, He knows I like him just as well, As in the days when I rang his bell. And he rang mine but we were younger then, And now we are busy, tired men. Tired of playing a foolish game, Tired of trying to make a name. "Tomorrow" I say! "I will call on Jim Just to show that I'm thinking of him." But tomorrow comes and tomorrow goes, And distance between us grows and grows. Around the corner, yet miles away, "Here's a telegram sir," "Jim died today." And that's what we get and deserve in the end. Around the corner, a vanished friend.
__________________
This is the way to freedom from care and pain: So think as if your every thought were to be etched in fire upon the sky for all and everything to see. For so, in truth, it is. The Book of Mirdad |
![]() |
![]() |
![]() |
#8 |
Писатель
|
![]()
Желаю, чтоб не было в жизни так больно тебе, как больно мне стало сейчас
Красивые сказки с счастливым концом, поэт написал не про нас Желаю огромной, взаимной любви и море удачи и счастья Чтоб жизненный путь предстоявший пройти, всегда обходили ненастья Но время пройдет и затянутся раны И боль постепенно начнет угасать Я стану сильнее и буду стараться полегче обиды все воспринимать И если вдруг встретятся вновь наши взгляды Руками своими закрою глаза Но ты не заметишь, и словно рекою промчится щекою тихонько слеза
__________________
Run2theMiddleOfNoWher
|
![]() |
![]() |
![]() |
#9 |
Юзер
|
![]()
Ну що ж, настав час Юрка Позаяка...
АНГЛІЙСЬКА БАЛАДА Миднайт. Лише байдужий мун Замок, Ай, самотні кроки. Лунко б'є холодні клоки Старовинний пендулум. Сто століть і сірий стоун... Хто там ?!. Незнайомий гест?! Ноубоді...Тисне чест, Колд віків проходить в боун... Знаю, скрізь тут ходить дес, Всі, хто був, пішли вже з нею, По таємнім, темнім вею Всі минули й зникли десь. Ай'м елоун... Й тільки в найті Я скликаю їх усіх, Знову чути м'юзик, сміх, Мову благородних кнайтів! В їхнім колі я сміюсь, Тайми згадую лицарства, Глорію колишню царства Й лиш під морнінг схаменусь... Замовкають звуки струн, Проскакав зелений дофін, Час, коли я ляжу в кофін, Знає тільки пендулум. 1984
__________________
This is the way to freedom from care and pain: So think as if your every thought were to be etched in fire upon the sky for all and everything to see. For so, in truth, it is. The Book of Mirdad |
![]() |
![]() |
![]() |
#10 |
Banned
Реєстрація: Jul 2006
Повідомлення: 6
|
![]() Попитали ми Сергійка: Чом Сергійко плаче гірко!? А Сергійко відповів: Мене злюка м*ячик бив. Вдарив я його ногою, Він підскочив тай замною. Потім битися поліз, Вдарив боляче у ніс! Більш не хочу я з ним грати. Хочу новий м*ячик мати! ![]() Перший мій віршик, котрий я вивчив на пам*ять і розказав бабушці у віці 2-х або 3-х років.
|
![]() |
![]() |
![]() |
Мітки |
бодлер любит ва-ау, борода упорот |
Опції теми | |
Опції перегляду | |
|
|