Шануймо браття рідну мову...

[Gnome]

Повідомлення від vdovy

А ти не піддавайся. Я з 4 до 10 років в Росії жив, після того в російськомовному середовищі, школу російську закінчував, і то стараюсь українською розмовляти. А після того, як статтю Остапа Кривдика прочитав - тим дільше

намагаюсь

[Vdovy]

Повідомлення від Gnome

намагаюсь

Ні, саме "стараюсь"
"Намагаюсь" ІМХО ближче до "пытаюсь", "стремлюсь"

[Gnome]

Повідомлення від vdovy

Ні, саме "стараюсь"
"Намагаюсь" ІМХО ближче до "пытаюсь", "стремлюсь"

на сколько я знаю нет слова "стараюсь", есть "старання", тоесть должно быть "я прикладаю всі старання розмовляти українською" ИМХО

[...разумаШка...]

если есть старання,значит можно и старатись

[Vdovy]

Навіщо підтримувати українську?
По-перше, це справедливо. Адже українська – це мова землі, якою ходять кияни. Споконвічно в Києві говорили по-українськи. Але після приєднання України до Росії російська мова витіснила в Києві українську з широкого вжитку. Проте з усіх боків навколо Києва невеличкі міста та села продовжували говорити по-українськи. Там збереглася мова землі, яка була серцем першого дежавного об’єднання Східної Європи – Київської Русі.
По-друге, це практично. Адже сьогодні молодій людині майже неможливо досягти успіху в професійній діяльності без досконалого знання державної мови.
По-третє, це збереже нашу державу в єдності. Звичайно, якщо українська мова залишиться єдиною державною. Надання російській мові статусу державної, хай би як логічно воно виглядало у нашій двомовній країні, може призвести до роз’єднання України. Воно породить ментальне двовладдя, чітко розмежує країну на два табори. Яскравий приклад – Канада, де після введення в 1969 р. французької як другої державної Квебек не лише не передумав від’єднуватися від Канади, а навпаки – сепаратистські настрої там посилилися. Так, за незалежність Квебеку на виборах у 1980 р. виступило близько третини його мешканців, а в 1996 р. – вже майже половина квебекців. І сьогодні відокремленя Квебеку – один з варіантів розвитку подій, який офіційно визнає влада Канади.
Розкіш зберегти свою мову випадає далеко не кожній країні з такою складною історією, як Україна. Наприклад, Ірландія, після століть залежності від Англії, з часу отримання незалежності в 1922 р. так і не змогла відродити свою мову у повсякденому спілкуванні. Цікаво, що у долях Ірландії та України є багато схожого – обидві були включені до складу імперій в ХVII ст., в Ірландії також був свій голодомор в 1840 р., тоді ж почалася активна фаза повної англізації країни.
Україні поталанило. Вона зберегла свою мову. Питання в тому, чи зможемо ми скористатися шансом, який дає нам історія, і передати повноцінну мову нашим дітям. Можна продовжувати розмовляти в Києві по-російськи і бути при цьому патріотом України. А українська слугуватиме символічним каркасом нової держави. Проте треба розуміти, що символічні каркаси легко руйнуються. „Вчора Україна була частиною Росії. Сьогодні – ні. Завтра – знову буде”, – це поширена в Росії думка. Її не приховують і відкрито висловлюють. Президент Росії Володимир Путін називає розпад СРСР „найбільшою геополітичною катастрофою ХХ ст.”. Виходить, перед Україною досі стоїть питання: бути чи не бути?
Сьогодні кияни можуть дати своїй мові нове життя у столиці, творити сучасний україномовний світ. Це цікаво, потрібно і має великі шанси на успіх. Коли Ти говориш українською, Ти робиш Україну сильнішою, стверджуєш її незалежність. Ти розвиваєш конкурентноспроможну державу. Від конкуренції, як відомо, виграють усі – і наші країни-сусіди, і ми самі.
Якщо я погано володію українською мовою і не можу перейти на неї одразу? Ти можеш обрати один із чотирьох варіантів поведінки: „Максимум”, „Чемний”, „Симпатик” та „Мінімум”.
1. Максимум. „Я розмовляю українською”. Ти завжди говориш по-українськи, крім двох випадків: по-перше, коли Ти не хочеш, по-друге, коли співрозмовнику важко розуміти українську.
2. Чемний. „Я відповідаю українською”. Ти говориш українською з усіма, хто до Тебе звертається по-українськи. А також пишеш повідомлення в Інтернеті українською мовою.
3. Симпатик. „Я симпатизую українській”. Ти розмовляєш російською, але симпатизуєш українській. Намагаєшся створити собі україномовне середовище. Заохочуєш своїх дітей вивчати українську.
4. Мінімум. „Я поважаю право людини говорити своєю мовою”. Ти ставишся з розумінням до людини, яка говорить українською чи суржиком.

Нагадаємо, ОБОЗ повідомляв про акцію бойкоту голівудських фільмів дубльованих російською. Сьогодні три тисячі українців дали обіцянку бойкотувати російське лобі у дубляжі. Метою цієї акції є переконати бізнесові кола в тому, що україномовні фільми матимуть свого глядача, що справедлива конкуренція має бути в кінопросторі України, тим більш, що сьогодні мова держави витіснена з кінопрокату, і сталося це через монополію російських дистриб'юторів на одному з найприбутковіших ринків.
За умов, коли держава відмовляється виконувати свої функції по лобіюванню інтересів своєї нації, ОБОЗ закликає своїх читачів взяти цю відповідальну місію на себе. Якщо ваші батьки і діди говорили українською, і ви не вважаєте їх малоросами, підтримайте обидві акції, якщо ж ви - росіянин, який живе в Україні і усвідомлює самобутність цієї держави - теж підтримайте ці ініціативи на знак поваги до прагнення людей бути собою. Повторюємо, ані ація "Не будь байдужим", ані акція "Я не ходитиму на фільми перекладені російською" не має на меті утиснення прав російськомовних громадян в Україні.
Підписатися під обіцянкою не ходити на фільми перекладені російською ти можеш за наступним посиланням: http://www.pledgebank.com/kino-pereklad

[Vdovy]

Акцію «Зроби подарунок Україні до Нового року! З 2007 переходь на українську!» проводить громадський рух «Не будь байдужим!» (www.nbb.соm.ua). Учасники руху — українські музиканти, серед яких гурти «Мотор'ролла», «Мандри», «ФлайZzZа», «От вінта», «Гуляйгород», «Гайдамаки», «Тартак», музиканти Ніна Матвієнко, Володимир Кушпет та Сергій Захарець, а також звичайні громадяни. Вже понад рік під гаслом «Ні — Малоросії! Зробимо країну Україною!» рух проводить регулярні концерти в невеличких містах, переважно у центральній Україні. їхня мета -закликати мешканців цих міст розбудовувати цивілізовану та самодостатню країну. «Небайдужі» виступали вже в 15 містах України. Під час останніх концертів рух дарував місцевим школам сучасні книжки українською мовою.

Як приєднатися?

Якщо Ти хочеш бачити Україну цивілізованою та самодостатньою - приєднуйся! Гасло волонтерів руху: "Не будь байдужим!" «Наша дія - сила України!». Напиши нам про себе та свої вміння на адресу: volunteer@nbb.соm.ua.

Як перейти на українську або просто підтримати її?

Варіант «Максимум». «Я розмовляю українською».
Я вирішив обрати варіант «Максимум» і перейти на українську. Що мені робити?

Рішення — це вже півсправи. Головне — поставити перед собою мету, і рано чи пізно Ти її досягнеш. Це як вчитися керувати автомобілем — здається, що ніколи не вийде. А з часом, після наполегливої праці та низки невдалих спроб, Ти починаєш отримувати від керування насолоду.

Отже, вітаємо! Ти починаєш говорити мовою землі, на якій живеш, а Твої слова зміцнюють українську державу.

Щоб Ти почував себе зовсім зручно, радимо дотримуватися таких двох правил. По-перше, переходь на російську, коли відчуваєш потребу. Адже Ти господар ситуації.

Переходь на російську з окремими людьми або за певних обставин: коли втомився, не знаєш необхідних слів чи хочеш саме з цією людиною розмовляти по-російськи. Наприклад, з батьками (якщо у вас російськомовна сім'я), під час ремонту (коли не знаєш специфічної лексики), в ситуаціях емоційного напруження. Якщо Ти в якийсь момент просто втомився розмовляти українською — зроби перерву на кілька годин чи днів. Головне знати — це відпочинок під час далекої подорожі, а завтра знову в дорогу.

По-друге, переходь на російську з тими, хто не розуміє української. Якщо вони, звичайно, не просять тебе навчити їх української мови. В Україні має панувати атмосфера взаємного порозуміння.

З чого починати? Які конкретні кроки допоможуть перейти на українську?

Швидше за все, Ти знаєш українську, адже спілкувався нею в школі, інституті чи з родичами. Але ніколи не послуговувався нею в інших сферах життя.


Крок перший.

Визнач дату, коли Ти зробиш Україні новорічний подарунок «Максимум».

Ти можеш обрати один із двох способів переходу - «блискавичний» чи «поступовий». «Блискавичний» — Ти з першого дня відразу з усіма починаєш розмовляти українською. «Поступовий» передбачає триступеневий перехід. Три етапи відповідають трьом сферам, у яких, за визначенням науковців, проходить спілкування людини:

— з близькими та друзями («– люблю я тебе все ж таки»);
— в громадських місцях ( « — мені, будь ласка... - візьміть... - дякую»);
— на роботі (« - і як тепер все зробити?»).

Перший спосіб — «блискавичний» - більш доречний, якщо Ти вже мав достатньо мовної практики. Наприклад, Ти з дитинства розмовляєш по-українськи вдома з батьками, але на вулиці не наважуєшся. Або ж Ти навчаєшся українською в інституті на гуманітарному факультеті, а в особистому спілкуванні розмовляєш по-російськи. Отже, Ти знаєш мову, в Тебе є практика. Тобі залишається лише подолати психологічний бар'єр. У цьому випадку «блискавичний» перехід в усіх трьох сферах спілкування людини — саме для тебе.

Другий спосіб — «поступовий».
Обери його, якщо українською Тобі розмовляти важко. Тепер Ти маєш поступово відвойовувати простір для української мови в кожній сфері спілкування. Починай там, де Тобі це зробити найлегше.

Хай який варіант Ти обрав, попередь усіх знайомих, що переходиш на українську. Скажи їм: «У мене для вас сюрприз! З 2007 року я переходжу на українську мову. Ось вирішив не лінуватися та подати приклад іншим».

У День, який Ти обрав, створи собі особливий, радісний настрій. Зроби цей День святковим! Підготуйся. Наприклад, заплануй похід у приємне місце — улюблений бар чи ресторан зі своїм другом чи подругою. Твій друг вже й забув про Твоє попередження перейти на українську. І тут Ти інтригуєш його та себе своєю новою роллю - тепер Ти розмовляєш українською.

Не мине й години, як Ти відчуєш, що Тобі дедалі важче дається українська. Як діяти, коли стало важко? Спробуй подолати цей бар'єр і продовжуй розмовляти українською. Це буде друга вершина, яку Ти підкориш у перший День. Після цієї вершини вважай, що програму-мінімум на перший раз виконано. Відпочивай та плануй самоукраїнізацію на майбутнє.

Не сумнівайся, друзі сприймуть Твій перехід спокійно.
Увагу на мову вони звертатимуть тільки під час перших двох-трьох розмов. Хоча періодично в них виникатиме бажання запитати: «А навіщо це Тобі потрібно?».

У відповідь Ти можеш навести приклад відродження мови в Чехії, коли на початку XX ст. у Празі всі говорили німецькою. Чеські ентузіасти спеціально голосно розмовляли чеською, щоб оточення звикало до неї. Зрештою час, патріотизм та впертість чехів докорінно змінили ситуацію.

Отже, Ти почав у місті з усіма розмовляти українською. Як ставитимуться до тебе кияни? Як це змінить мовну ситуацію в Києві, принаймні навколо Тебе? На ці запитання відповідає статистика.

За один день Ти, активний молодий киянин, говориш в середньому з 20-ма різними людьми. 10 з них говорять російською, 8 — вважають себе двомовними, 2 людини говорять по-українськи.

3 10-ти російськомовних киян 5 підтримали б Твій перехід на українську, бо цілком прихильно ставляться до відродження української мови. Ще 2-м буде байдуже, а 3 поставляться негативно, бо є принциповими опонентам» українізації.

3 2-х україномовних киян один перейшов би на російську, але не зробить цього лише тому, що Ти звернувся до нього по-українськи. Отже, Твій вибір говорити українською змінює навколишній світ.



І не применшуй свого знання української мови. Уяви, що так, як українською, Ти б володів будь-якою іноземною мовою, скажімо, англійською?.. Адже б Ти тоді вважав, що знаєш англійську просто досконало. І з великим задоволенням послуговувався б нею за першої ж необхідності.

[Hitch]

Ура. ) Я знайшов ще один дійсно приємний для моєї душі топчик. Я просто не можу повіритти, що є люди, які вміють створювати дійсно хороші речі, а ще більше мене веселить те, що ці люди істинні українці. Я хочу подякувати від свого імені аторові цього топа, і сказати : "Мене Ви будете бачити тут часто. І не забувайте повідомляти про нові гарячі суперечки за слово України". Написав небагато і певно без кокретного змісту, та ті хто розуміє, що я волію сказати - пишіть. )

З повагою Hitch

[<SANTA>]

Треба стратися розмовляти тільки Укр.мовою.

[andrew]

грішу інколи...
розмовляю російською
але українською частіше, майже завжди

[sopelo]

Повідомлення від andrew

грішу інколи...
розмовляю російською
але українською частіше, майже завжди

+1