Стихи. Творчество форумцев!

[andrew]

іде дощ...
хай йому грець...
коли йому настане кінець?

[k-i-r-a-s-i-n]

И Вырыл он свою могилу
полез на дерево- упал,
сломал он ногу так и сяк
и думал он уже пропал .
Но тут идет шакал голодный
учуял он ту мертвячину
пошол сожрал и рад во всяк.

[Artick]

Rebel

Thou shine is fading,
Of marble statues of the past,
Thou death is calling,
At last for me to rest,
Through time and space,
To find the bypass from behind,
And run away from deadly case,
To think, to seek and finally to find,
At last to reach the sky,
At last no need of asking why,
The end of the unending dream,
The cry of life through scarping scream,
Why am I fallen to my mind,
So I’ am calling to my wild,
Who's looking for the greatest fame,
That finds an endless shame,
And even I’ am yield with this decay,
Someone I never will betray,
Through darkness I nearly can see the light,
But I’ am gladiator of this fight,
On this arena we fighting to the death,
The inside world - my endless mess,
That puzzle ruining my brains,
But not the blood is cold within my veins.

[Artick]

Cage

I have to live in cage,
And every day I feel the rage,
I live in cage I built myself,
Like oldest book on dusty shelf,
I raise my eyes and see the light,
I close my eyes and feel the flight,
The rubber thing is scrapping in my head,
It's rather good to feel like dead,
It bites my thoughts and mind,
It throwing me in state of wild,
Um getting ready to run away,
And kill all feelings in one day,
Um ready everything to do,
And ready lead myself to doom,
For what? Why not?
What's life of filthy robot?
To blame yourself, or blame the others,
But we all sisters and we all brothers,
In world of blood, of violence and gore,
In world that flew through little spore,
The world that rolling down the hill,
And where all people just a meal,
The world containing only lies,
And where all humans just the flies,
What are they? - this rules of life,
They don’t exist it’s just another lie,
But there's things without control,
And they don't need this dirty patrol,
Just free your mind and wait for pride,
Just free your mind and make your strike!

[Artick]

My Life

Though thou of art of fallen angel,
Thus thrilling feelings of arranging,
So blind to be enough to see,
So broken spirit inside me,
The art of mine within my soul,
But not the art of brown coal,
Free mind just like the bolt of lightning,
Tremendous pressure of this fighting,
To live the life until the death,
Will ever I get out this mess?!
To pray the gods and wait for heavens,
Or free your mind and find the levels,
Those numerous of souls within the space,
You everyone of them can face,
A lot of thoughts my mind produce,
And never will they be reduce,
To think a lot, to find the spot,
And never will I find that antidote,
I live this life my destiny to find,
I live this live to free my mind,
My heart and soul the rebel from inside,
My art and work the biggest pride,
For art and love I live my life for all the way,
And never will betray my worlds I say.

[Artick]

We Are

From ashes we were born,
To ashes we shall go,
There is a dusk,
And there is dawn,
Of life and our dreams,
Of the unending flow of streams,
Of our pride and glogy,
In our daily-life agony,

What are we creatures of the past?!
What are we creatures of the vast?!
We live and die,
We fight and cry,
We sufffer and we bear,
We struggle and we care,
Fo everyone and for ech other,
Just to combine this puzzle,

What's our way?!
Not enough words to say!
What's our destiny to be?!
Is better way for us to flee?!
But when alone, you bleed,
It's not your way from seed,
We need to heal all vounds,
And move ahead dragging our pounds,

This world is our prison,
And can we find another reason,
To stay in here, to stay forever,
To be to smart or be to clever,
We live together and alone,
We live away an live at home,
But is there need to go so far,
If we don't know who we are.

[Artick]

Віддати

Повстати раз й ураз устати,
Хто заслужив тому по праву дати,
Віддати сповна лиха того,
Що заподіяв він його так много.

Не залишати той безкарний злочин,
Що скоєний він був в глибокій ночі,
Не полишати спроби правосуддя,
І чути у вухах його відлуння.

На попелищі відродить мораль,
Яку давно послали у далеку даль,
Боротись за життя і правду всього,
Як навіть ти за це отримаєш нічого.

Ніщо вже не пройде безслідно,
Як навіть ти закриєшся від нього плідно.

Невже не може не бентежить те,
Що всі вже звикли не звертать на це -
Убивства, злочини, розбої,
Людей простих брудні побої,
Несправедливість світу цього,
Несправедливість вчинків того.

Неправда скрізь і всюди,
На що перетворилися ви люди?!
Забули свою душу й серце - все!
Що вас від цього вбереже.

Невже не бачите того навколо?!
Невже не хочете ви розірвать це коло?!

Закрили очі й ждете часу,
Щоби перетворитися у гнилу масу,
Ховаєтесь ви по куткам і боїтесь,
Того із чим наврядчи зійдетесь.

Бо лежите й вдихаєте повіртя,
Не хочете відчути подих вітру,
Хоч раз в житті відчуть свободу,
Й сповна віддати світу цьому!

ЗІ: Мій улюблений...

[$n@ke]

Коли летиш з гори на землю
Тобі у слід кричать "люблю!"
Та що тобі до них тепер?
Тепер тебе ласкає віре.

Коли летиш від тих думок,
Що там закриті на замок.
Хіба воно тебе хвилює,
Що за тобо хтось нудьгує?

Коли тікаєш від картин,
Живех серед німих тварин.
Боїшся спитати котра година,
Забився в куток як дитина.

Ти хотів перегнати сльозу,
Що з твої щоки полетіла до низу.
Замість цього перегнав життя
І покинув своє нікчемне буття.

щойно написав...

[Жабурка]

Я ось стою на перепутті
Мені вперед один лиш крок
Всі люди так всіма забуті
Натисніть,прошу,на курок.

Я хвора відчаєм, мене вбиває біль
Нема про кого у цю мить згадати
Немає в голові вже місця всім
Я тут одна, бо я хочу літати.

Я кину все й вперед ще крок
Останній – і мене безодня забирає
Я падаю – палаючий листок
Ти плачеш?Ні,не плач!Усе минає...

[Жабурка]

Что жизнь?
Друзья, предательство, измена,
Иллюзия, обман, подмена.
Любовь и ложь,пусть во спасенье,
А моё время уже осеннее.
Упал листок, слеза скатилась,
А ничего не изменилось.
Былых страстей остался след,
Им только места больше нет.
Цветок засохший и в рамке фото,
Где ты и я в масках кого-то.
Игра, театр, а мы - актёры
Бездарно так сыграли роли.
Снежинка первая - конца начало,
А в Праге я не побывала!
В пустую всё, но мне не жаль,
Один цинизм, тоска, печаль.