17-10-2006, 20:59 | #571 |
Юзер
|
Ще учора чорнобривці
майоріли у садку, і жоржини красувались за шипшинами в кутку. А сьогодні... Де все ділось? Білим снігом замело -- ні жоржин, ні чорнобривців, наче їх і не було! Біля ганку вишня -- біла, наче знову зацвіла, а ялинка на верхівку білу шапку натягла. Біло, тихо все навколо, -- хтось садок заворожив і пухкий сріблястий килим самоцвітами розшив.
__________________
Интересуясь чужим мнением, ты всегда рискуешь его услышать. А услышав, ты, вполне возможно, должен будешь с ним считаться. © 99 франков |
17-10-2006, 21:03 | #572 |
Юзер
|
АКРОВІРШ
Двох ворон і галок трьох Охопив переполох -- Що сипнуло, мов горох.
__________________
Интересуясь чужим мнением, ты всегда рискуешь его услышать. А услышав, ты, вполне возможно, должен будешь с ним считаться. © 99 франков |
17-10-2006, 21:08 | #573 |
Юзер
|
АВОВІРШ
Давно ця річка славна Народи три єднає. І в Чорне море плине. Простори України Розкішно прикрашає, Очиці милує дитини.
__________________
Интересуясь чужим мнением, ты всегда рискуешь его услышать. А услышав, ты, вполне возможно, должен будешь с ним считаться. © 99 франков |
17-10-2006, 21:26 | #574 |
Гигант мысли
|
ЛЮБЛЮ ЕТОТ СТИХ....
Дорога вдаль и вдаль ведет, Через вершины серых скал - К норе, где солнце не сверкнет, К ручью, что моря не видал. По снегу зимних холодов И по цветам июньских дней, По шелку травяных ковров И по суровости камней. Дорога вдаль и вдаль ведет, Под солнцем или под луной, Но голос сердца позовет - И возвращаешься домой. Молчишь, глядишь, глядишь кругом, И на лугу увидишь ты Знакомый с детства отчий дом, Холмы, деревья и цветы.
__________________
Наш путь не кончаеться см. Смерть лишь продолжение пути начертаное всем. Серая как дождь завеса этого мира отдернется,и откроется серебристое окно,а за ним,далекие зеленые холми под восходящем солнцем |
18-10-2006, 00:39 | #575 |
Писатель
|
Stix.ru
Среди песка, камней и сажи
Из неоткуда в никуда, Не медленно не быстро даже Течёт огнём её вода. Вне времени и вне пространства, Полумертва, полужива, Течёт она в подземном царстве, Как сотни лет уже текла. Ни криков птиц, ни волн шипенья Не слышно над её водой. И лишь размеренное пенье Доносится до нас с тобой. Поют те души, что покоя Не обрели в свой смертный миг. Кто знает, может мы с тобою Когда-нибудь заменим их. Сквозь красные от жара воды, Сквозь клубы дыма над рекой Глядят забытые народы, И молят о судьбе другой. Никто на ведает какие Сюда их привели грехи. А властвует в этой стихии Харон – хранитель тишины. Лишь он решать имеет право Кому остаться, кому плыть. А повлияв на его нравы Про жизнь без мук можешь забыть. Река удач и невезений, Река несбывшихся надежд, Река восторга и забвений, Река разумный и невежд. Река, в которой забываешь Кто ты на самом деле есть. И на горящих волнах таешь. Ты не один – таких несчесть. И каждый день, и каждой ночью, И каждый час со всех сторон Что-то себе под нос бормочет, Переплывает Стикс Харон. A-S
__________________
Мы не любим, когда ... |
18-10-2006, 14:25 | #576 | |
Читатель
|
Цитата:
Господи, как мой 4 класс напоминает! Чтоб не флуд: Я под орехом в парке сижу, Денег нет, а мороженно хочу. Вижу - парень прёт, который меня любит, На другом форуме (собака) флудит. Я к нему тихонько подошла, Приветики сказала, И, хотя мороженно поесть, С ним я погуляла. Его, конечно,можно потерпеть, И за мороженно, тем более.... *** Короче, мороженно поела, И зделала всё, что я хотела.
__________________
Дурак - инакомыслящий или инакочувствующий. (с) братья Стругацкие шишки-шишки-шишки-шишки.. м1зки-м1зки-м1зки-м1зки.. весна-весна-весна-весна.. прийде-прийде чи вже прийшла? |
|
18-10-2006, 20:47 | #577 |
Читатель
|
Что будет, если солнце перестанет светить?
Что будет, если людей продолжат гнобить? Что будет, если вдруг станет темно? Что будет? Это уже все равно. Врядли это что-то изменит вокруг, Врядли слухи об этом пойдут. Ведь конечно невдомек никому, Что все мы живем как будто в плену. Давно безнадега сковала глаза, Не чувствуют вкус сладчайший уста, И все звуки, как шум слились воедино, А сердце уже давно не ранимо. Возникает вопрос тогда: почему? Ведь мы люди, а это сон наяву. Почему нам солнце светит не в радость Почему мы глотаем одну только гадость Почему мы забыли, как это, когда тебе хорошо Почему мы про все мечтаем: "Еще!". Мало кто думает сейчас о душе, Тяжело им живется на этой Земле. Все люди как роботы слились в толпу. И в голову никогда не придет никому, Что вся мишура, что они нацепили, Которой умело внутри себя засорили, Весь этот блеск, что бросают в глаза, на самом деле - это все пустота. А мы в сознании всего, Как звери то мясо, схватили ее… |
21-10-2006, 00:07 | #578 |
Юзер
|
Прокинулась - довкіль пустеля дика,
І небеса в палаючім вогні, А наді мною із закритим ликом Сяйлива постать в білому вбранні. - Чого мовчиш ?- запитує у мене, У серці давній запаливши біль, - Я – Доля, Невідома, Незбагненна. Але сьогодні я служу тобі: Чого бажаєш ? Забуття чи дива ? Для тебе все, не гаючись, зроблю. І я відповіла: “ Нехай щасливим буде той кого я так люблю ! “ - Цей той, хто серцем грав твоїм лукаво й, награвшись, навіть спогади жене ? - О ні, неправда! Він в усьому правий, і навіть в тому, що забув мене. - Навіщо це ? І ти забудь про нього, новим коханням розжени пітьму. - Я знаю, що важка його дорога, як можеш дати щастя - дай йому ! - Ах, ти вважаєш, ніби він і досі ще не зазнав життя ясних принад ! - Як щастя у житті його збулося, нехай воно помножиться стократ ! - А ревність ! Може, у чуттях шалених він припадає до чужих колін ! - Яке це має значення для мене ! Вже тим щаслива, що щасливий він... Все не згасала в небесах пожежа, крізь покривало лик судьби сіяв. - Проси для себе ! Я тобі належу. Збагни, у нього Доля є своя ! Я задихалась полум’ям хапливим і вже сама ледь чула, як молю: - Я щастя хочу ! І тому щасливим буде той, кого я так люблю !.. Ліна Костенко
__________________
В жизни, как в грамматике: исключений больше, чем правил |
21-10-2006, 23:00 | #579 |
Guest
Повідомлення: n/a
|
по мне очень смешные, все получилось довольно складно. нехватает только конкретных дат и времени суток, автобиография в стихах.
|
21-10-2006, 23:02 | #580 | |
Ветеран
|
Цитата:
а какаой у неё ник на форуме? очень хотел с ней пообщаться
__________________
God's busy, Can I Help you??? =)
|
|
Мітки |
бодлер любит ва-ау, борода упорот |
|
|