Вінницький форум  

Повернутись   Вінницький форум > Міський форум > Відпочинок, розваги та знайомства

Відповідь
 
Опції теми Опції перегляду
Старий 12-03-2006, 03:38   #1
"SULTAN"
Писатель
 
"SULTAN"'s Avatar
 
Реєстрація: Oct 2005
Адреса: хорошо там - где есть - Я! =))
Повідомлення: 232
Send a message via ICQ to "SULTAN" Send a message via Skype™ to "SULTAN"
Smile мой стишок (я его написал больше месяца назад)

кому посвящался этот стих - не скажу!

***
Я не знаю, что со мной творится!
Почему так плохо мне, я не пойму!

Но тут я понял... я хочу влюбиться!
Нет, не влюбиться! А полюбить тебя!
***
__________________
الل اكبر

Останній раз редагувалося "SULTAN"; 15:52.
"SULTAN" не на форумі   Reply With Quote
Старий 12-03-2006, 12:14   #2
Лами
Читатель
 
Лами's Avatar
 
Реєстрація: Jul 2005
Повідомлення: 56
За замовчуванням

Мы - стрелки на твоих часах.
Она, наверно, часовая -
себе, неспешной, цену знает,
и время у неё в руках.
А я - рывками, будто пульс,
надорванный моей любовью.
Я за тебя плачу не кровью -
плачу душой. Вошла во вкус.
То вниз, то вверх: по круговой.
Лишь обгоню - вновь в отстающих,
кляну сквозь зубы райски кущи -
до мяса кожу рвут порой.
Но в полусутках - краткий миг,
когда с ней вместе, на вершине,
молчим об общем. О мужчине.
Да твой окурок. На двоих.

(c)
__________________
let me back let me back
i promise to be good
don't look in the mirror
at the face you don't recognize
help me call the doctor
Лами не на форумі   Reply With Quote
Старий 13-03-2006, 16:53   #3
Katalina
Фанат
 
Katalina's Avatar
 
Реєстрація: Nov 2004
Повідомлення: 399
За замовчуванням

как знакомо...



"САТАНА"
Ей было двенадцать, тринадцать - ему.
Им бы дружить всегда.
Но люди понять не могли: почему
Такая у них вражда?!

Он звал ее Бомбою и весной
Обстреливал снегом талым.
Она в ответ его Сатаной,
Скелетом и Зубоскалом.

Когда он стекло мячом разбивал,
Она его уличала.
А он ей на косы жуков сажал,
Совал ей лягушек и хохотал,
Когда она верещала.

Ей было пятнадцать, шестнадцать - ему,
Но он не менялся никак.
И все уже знали давно, почему
Он ей не сосед, а враг.

Он Бомбой ее по-прежнему звал,
Вгонял насмешками в дрожь.
И только снегом уже не швырял
И диких не корчил рож.

Выйдет порой из подъезда она,
Привычно глянет на крышу,
Где свист, где турманов кружит волна,
И даже сморщится:- У, Сатана!
Как я тебя ненавижу!

А если праздник приходит в дом,
Она нет-нет и шепнет за столом:
- Ах, как это славно, право, что он
К нам в гости не приглашен!

И мама, ставя на стол пироги,
Скажет дочке своей:
- Конечно! Ведь мы приглашаем друзей,
Зачем нам твои враги?!

Ей девятнадцать. Двадцать - ему.
Они студенты уже.
Но тот же холод на их этаже,
Недругам мир ни к чему.

Теперь он Бомбой ее не звал,
Не корчил, как в детстве, рожи,
А тетей Химией величал,
И тетей Колбою тоже.

Она же, гневом своим полна,
Привычкам не изменяла:
И так же сердилась:- У, Сатана! -
И так же его презирала.

Был вечер, и пахло в садах весной.
Дрожала звезда, мигая...
Шел паренек с девчонкой одной,
Домой ее провожая.

Он не был с ней даже знаком почти,
Просто шумел карнавал,
Просто было им по пути,
Девчонка боялась домой идти,
И он ее провожал.

Потом, когда в полночь взошла луна,
Свистя, возвращался назад.
И вдруг возле дома:- Стой, Сатана!
Стой, тебе говорят!

Все ясно, все ясно! Так вот ты какой?
Значит, встречаешься с ней?!
С какой-то фитюлькой, пустой, дрянной!
Не смей! Ты слышишь? Не смей!

Даже не спрашивай почему! -
Сердито шагнула ближе
И вдруг, заплакав, прижалась к нему:
- Мой! Не отдам, не отдам никому!
Как я тебя ненавижу!
Эдуард Асадов
__________________
неприятность эту мы переживем!!!


если очень хочется, но нельзя....все равно можно!(с)Крестная семья=)
Katalina не на форумі   Reply With Quote
Старий 16-03-2006, 16:35   #4
Tr@4ka
Фанат
 
Tr@4ka's Avatar
 
Реєстрація: Dec 2005
Повідомлення: 690
За замовчуванням ненаю чей..

***

І знов нестерпно тихо настає
якась чужа зухвала веремія,
де тінь моя мене не впізнає,
де голос мій — і той мені чужіє.

Я там мовчу. Задихано мовчу.
Я там слова навшпиньки обминаю.
Мов хрест важкенний, душу волочу,
і сам себе на ньому розпинаю.

Я там мовчу. Приречено мовчу
під тихим криллям втомленого дому
і знов свічу мовчання, як свічу,
за упокій собі ж таки самому.

...Дощу предовгі пальці на шибках
заграють щось достоту, як музики,
що й звідкілясь прийде до мене страх
поглянути, чи став на грані крику.

Та він лиш мить торкається плеча
і геть іде, не взявши ані звуку,
і знов моє мовчання, як свіча,
пооддаль слів блукає тихоруко.

Над ним небес дірявий балаган.
Над ним пригасле місячне багаття...
Та цілий гурт немовлених благань,
які все більше схожі на прокляття.

***
__________________
щаслива
Tr@4ka не на форумі   Reply With Quote
Старий 16-03-2006, 18:03   #5
=SK8TER GIRL=
Читатель
 
=SK8TER GIRL='s Avatar
 
Реєстрація: Feb 2006
Адреса: In my little world
Повідомлення: 90
Send a message via ICQ to =SK8TER GIRL=
За замовчуванням

-Здраствуй, Дедушка Мороз.
Ты подарки нам принёс?
-Кому книгу "Тихий Дон",
кому штопаный ***дон.
ops:
=SK8TER GIRL= не на форумі   Reply With Quote
Старий 16-03-2006, 18:21   #6
Lorna
Ветеран
 
Lorna's Avatar
 
Реєстрація: Nov 2004
Адреса: right here right now
Повідомлення: 1,693
Send a message via ICQ to Lorna
Cool

Цитата:
Повідомлення від Tr@4ka
***
І знов нестерпно тихо настає
якась чужа зухвала веремія,
де тінь моя мене не впізнає,
де голос мій — і той мені чужіє.

Я там мовчу. Задихано мовчу.
Я там слова навшпиньки обминаю.
Мов хрест важкенний, душу волочу,
і сам себе на ньому розпинаю.

Я там мовчу. Приречено мовчу
під тихим криллям втомленого дому
і знов свічу мовчання, як свічу,
за упокій собі ж таки самому.

...Дощу предовгі пальці на шибках
заграють щось достоту, як музики,
що й звідкілясь прийде до мене страх
поглянути, чи став на грані крику.

Та він лиш мить торкається плеча
і геть іде, не взявши ані звуку,
і знов моє мовчання, як свіча,
пооддаль слів блукає тихоруко.

Над ним небес дірявий балаган.
Над ним пригасле місячне багаття...
Та цілий гурт немовлених благань,
які все більше схожі на прокляття.
***
це Грицько Чубай
ось ще з нього:

Таємна тиш вечірніх перевтілень,
заснулі гомони когось спросоння кличуть.
І вже проміння біле відлетіло
на тиху втому тихого обличчя.

На тиху втому, начебто додому.
На тиху втому, начебто за обрій.
І незабаром стане вже відомо,
які із тіней злі, які з них добрі.

Когось вони до ранку возвеличать,
когось покинуть ночі на поталу...
До безголосся стишилось обличчя —
воно іще не відає, що сталось.

Чом тінь весела ходить за журбою,
чом тінь зорі приємле чорне тло...
Лице іще лишається собою,
воно іще від себе не втекло,

воно ще повне щирості і віри,
воно ще повне сонячних прощань,
воно ще не шукає тіні звіра,
щоби когось лякати з-за куща.

Моє ти біле личенько дитинне,
покинь той промінь — тінь собі візьми.
Велику тінь. Могутню і картинну.
І мниму велич викрій із пітьми,

і наостанок стишено послухай,
щоб маскарад відчуть уже сповна,
як поночі дзижчить велично муха,
що має тінь сіамського слона.
Lorna не на форумі   Reply With Quote
Старий 17-03-2006, 01:24   #7
American Idiot
Ветеран
 
American Idiot's Avatar
 
Реєстрація: Nov 2005
Адреса: Не там, де хотілося б...
Повідомлення: 1,955
Arrow Тупой стих на тупую тему... Фу, ненавижу...

Прости меня за то, что я пытался быть идеальным,
Умным, смешным, глубоким, многострадальным.
Прости за то, что я небыл тем кем я есть и был,
На лице моем взгляд твоих глаз застыл
О боже прости меня за то, что под маской идеальной иконы,
На самом деле жил просто дурак, с душой из картона
Прошу прости и за то, что я скрывал, был другом доселе
Но в сердце моем давно другие чувства осели
Прости за ту гранитную обьективную ложь,
Которая скрывала, по крайней мере пыталась, сильную нервов дрожь
Прости за то что обидел тебя вчера опять
Я не знаю, как быть, как повернуть мысли вспять
Пятиться я неумею.
Прости за обиду, которую делаю тебе сейчас
Написав эти строки, не будет тут даже НАС,
Кроме меня не увидит их никто, умрут рядом со мной,
Если программа моей жизни стабильной даст наконец-то сбой
Прости и за то и за это, что предстоит ещё
Как бы хотелось,и то, что было-не в счёт...
Себя этой мыслью грею.
Прости меня за то, что я пытался быть идеальным,
Умным, смешным, глубоким,но таким нереальным.
25.12.05
__________________
Слушай панк (с). Иди побрейся...
blink -
American Idiot не на форумі   Reply With Quote
Старий 17-03-2006, 01:32   #8
"SULTAN"
Писатель
 
"SULTAN"'s Avatar
 
Реєстрація: Oct 2005
Адреса: хорошо там - где есть - Я! =))
Повідомлення: 232
Send a message via ICQ to "SULTAN" Send a message via Skype™ to "SULTAN"
За замовчуванням

Цитата:
Повідомлення від Cypress Hill
да так необращай вниманиЯя
ггЫ... вотЬ еТо вы пообщались
__________________
الل اكبر
"SULTAN" не на форумі   Reply With Quote
Старий 17-03-2006, 01:36   #9
Cypress Hill
Фанат
 
Cypress Hill's Avatar
 
Реєстрація: Sep 2005
Повідомлення: 539
Send a message via ICQ to Cypress Hill
За замовчуванням

Цитата:
Повідомлення від American Idiot
А чё? Что, не понравился?
понравился....
просто это ну я тип прикольный пацан...
__________________

да...
Cypress Hill не на форумі   Reply With Quote
Відповідь

Мітки
бодлер любит ва-ау, борода упорот


Posting Rules
You may not post new threads
You may not post replies
You may not post attachments
You may not edit your posts

BB code is Вкл.
Smilies are Вкл.
[IMG] code is Вкл.
HTML code is Викл.

Швидкий перехід


Поточний час: 22:09. Часовий пояс GMT +3.


Copyright ©2000 - 2025